«Будь-який період невпевненості, перебіг процесів, пов’язаних з девальваційними очікуваннями, стимулюють спекулятивні операції. Звичайно, з’являється велика кількість валютних спекулянтів, які намагаються зіграти на цьому і використати певні інструменти, в тому числі і ті, що можуть бути стимуляторами валютної паніки серед населення», – заявив він.
Бураковський відзначив, що в Україні відбувається певне гальмування економічного зростання.
«Ми повинні визнати, що в Україні відбувається певне гальмування економічного зростання. І це має відповідні наслідки і для галузей української економіки, і для економічного здоров’я країни в цілому. Крім цього, на сьогодні гальмування економічного зростання означає гальмування притоку валюти безпосередньо в країну в різних формах, починаючи від експорту з одного боку, прямих іноземних інвестицій і великих валютних коштів – з іншого», – зазначив він.
«На сьогоднішній день в українській економіці дуже сильні девальваційні очікування, а в цьому сенсі традиційно в Україні валюта відіграє важливішу роль в соціальному і економічному плані, ніж скажімо в інших країнах. В Україні іноземна валюта традиційно розглядається не як додатковий спосіб зберігання грошей, а як альтернатива для національної валюти. Тому якщо відбуваються реальні або очікуються певні негаразди, це одразу починає грати на валютному ринку і очевидно в довгостроковій перспективі ті, хто мають валютні кошти, намагаються їх утримати, а ті, хто мають гривневі кошти, частково намагаються перевести їх в іноземну валюту», – зазначив Бураковський.
«Тому я думаю, що в нас є, на жаль, серйозні підстави для девальвації гривні і зараз ключове питання полягає в тому, якою має бути політика Нацбанку. В мене складається таке враження, що ми йдемо в напрямку поступової девальвації національної валюти. Мені важко сказати, на якому рівні ця девальвація зупиниться», – зазначив економіст.
Бураковський вважає, що пригальмувати ситуацію на валютному ринку Нацбанк може наступними методами:
«З одного боку, це продаж частини золотовалютних резервів. Очевидно, що це вирішує тимчасові проблеми, збиває тимчасовий ажіотаж. З іншого – це питання, пов’язані з адміністративним регулюванням валютного ринку. Але тут є певні загрози. Теоретично Національний банк може піти на обов’язковий продаж іноземної валюти експортерами, скорочення термінів ввезення іноземної валюти в країну тощо. Звісно можна спробувати врегулювати імпортні контракти за пріоритетністю. Однак, я думаю, що на сьогоднішній день ці засоби впринципі є обмеженими, враховуючи об’єктивну ситуацію як в межах України, так і ззовні, адже Україна є частиною світової економіки. Як на мене, одним із проривних результатів, щоб заспокоїти певні очікування, могло б стати відновлення перемовин співпраці з МВФ. Це був би надзвичайно позитивний сигнал. Проте, враховуючи, що на сьогоднішній день співпраця з МВФ залишається під великим питанням, це зробити дуже складно».