Експерт прогнозує, що мовне питання як чергова політтехнологія виникне і перед виборами президента 2015 року.
«Використання мовного питання на президентських виборах буде подвійним. З одного боку, мовна тема може використовуватися як інструмент мобілізації зі створенням ідеологічного, етнополітичного контрасту між Сходом і Заходом. З іншого, може відіграти зворотну роль, зокрема, ним (мовним законом. – Ред.) лякатимуть представників нацменшин, що у випадку перемоги опозиція на президентських виборах, вона скасує мовний закон і відповідно будуть анульовані всі мовні пільги», – заявив Фесенко.
У свою чергу, політолог Вадим Карасьов вважає, що у випадку повернення до мовного питання перед виборами 2015 року, то влада використає не один закон, а «фронтальну технологію».
«Це буде фронтальна технологія, що зачепить широке коло питань: від мовних, культурних до соціальних. Тобто електоральна інженерія влади на виборах буде багатопрофільною, різноманітною», – додав він.
Карасьов також зауважує, що все залежатиме від того, на який сценарій розраховуватиме влада.
«Якщо переможе сценарій штучно надувати електорального поклику національності і вихід у другий тур Тягнибока, то можливо такі гуманітарні, історичні інструментарії будуть активно задіяні, щоб розділити другий тур і виборців на цінності, з одного боку, так би мовити «печерного» націоналізму і «поміркованого» кандидата. Але мені здається, що поляризувати кампанію, отак розділити (населення. – Ред.), як 2012 року, буде набагато важче», – зазначив він.
Як відомо, 3 липня 2012 року Рада ухвалила скандальний законопроект Ківалова-Колесніченка "Про засади державної мовної політики", який спричинив акції протесту. Кілька тижнів активісти протестували біля Українського дому. Деякі з них голодували. Однак закон так і не було скасовано.
Нагадаємо, 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. 10 серпня закон набув чинності.
У дев’яти регіонах України було надано російській мові статусу регіональної. В окремих регіонах Закарпаття та Буковини такий же статус отримала румунська, угорська та русинська мови.