"Незважаючи на те, що широко розрекламована й довгоочікувана фінансова допомога від Міжнародного валютного фонду та інших донорів починає надходити, доводиться констатувати, що її обсяг у теперішній ситуації не створює для українського уряду широкого простору для маневру, а лише немов продає йому час і відкриває вузеньку стежинку, якою той мусить провести економіку повз прірву кризи протягом наступних півтора року", – переконаний Шавалюк.
"Для того, щоб нею пройти, слід проводити глибинні реформи економічної системи, не оглядаючись на політичну та геополітичну кон’юнктуру. Якщо трансформація економіки матиме поступ, то Україна може сподіватися на те, що після заспокоєння хвилювань у східних областях почне надходити значний приватний іноземний капітал. Тоді економічне зростання досягне високих темпів вже наступного року, а цьогорічне падіння буде не таким глибоким, як прогнозує влада та кредитор", – зазначає економіст.
"Якщо ж реформи застрягнуть, то на кінець наступного року ми матимемо величезний державний борг (за розрахунками експертів МВФ, за 2 роки державний та гарантований державою борг виросте на 81% і становитиме критичні 62% від ВВП), а витрати на його обслуговування (4,3% від ВВП) будуть вищими, ніж у проблемних Іспанії та Португалії та матимуть дестабілізуючий вплив на економічну рівновагу", – додає він.
"У такому разі Україна підійде до дефолту та руйнівної кризи набагато ближче, ніж була за часів режиму Януковича", – переконаний експерт.
Більше читайте у матеріалі "Втримати рівновагу" Любомира Шавалюка у №20 "Українського тижня".