Експерт: Обмеження Нацбанком готівкових розрахунків може мати неочікуваний зворотний ефект

22 Червня 2013, 19:55

«Протягом останніх трьох років українська економіка ще якось тримається за рахунок тактичних перемог влади, перемішаних із поразками, – а чи може бути інакше за бездумного копіювання заходів державної політики, які впроваджують інші країни? Уряд, на жаль, ніяк не може поставити економіці правильний діагноз і, відповідно, призначити необхідне лікування, а навпаки, запускає хворобу, сприяючи зростанню корупції, фіскального тиску та необдумано застосовуючи адміністративні інструменти», – пише Шавалюк.

Він вказує, зокрема, на сумнівну ефективність ініціативи НБУ запровадити обмеження граничної суми розрахунків готівкою. Як відомо, відповідно до постанови НБУ, фізична особа зможе заплатити за однією угодою юридичній особі готівкою не більше 150 тис. грн., що згідно з прогнозами НБУ, призведе до збільшення кредитування економіки, поліпшення ліквідності банківської системи, зниження обсягів валюти поза банками і зростання ВВП.

«Ефективність заходу дуже сумнівна, він цілком може мати зворотний ефект до того, що очікує НБУ. У кожному разі, якби влада почала витискати менше грошей з бізнесу та ще й забезпечила їх використання суто за призначенням, то можна було б не сумніватися, що це набагато більше сприяло б виходу економіки з тіні, ніж обмеження готівкових розрахунків», – вважає економіст.

Шавалюк додає, що таке обмеження може мати локальні тактичні результати, але на стратегічний розвиток економіки не впливає. «Лише з часом стане зрозуміло, яким боком вилізе українцям чи бюджету чергова «геніальна ідея» уряду», – пише він.

Економіст вказує на результати запровадження спецмит на імпорт нових автомобілів.

«За результатами травня (мита діють із середини квітня) ринок легковиків зменшився на 27% порівняно з аналогічним місяцем минулого року. Хоча частково це можна списати на рецесію в економіці та пік закупівель легковиків у березні–квітні перед підняттям мита й відповідним подорожчанням нових автівок. На цьому тлі є певна тактична перемога уряду: деякі марки, які складають в Україні, показали кращу динаміку, аніж ринок загалом: ЗАЗ (+5%), Opel (+22%). Але хіба стратегічно це має значення? Хіба про такі результати мріють українські автовиробники, які 2008-го щомісяця разом виробляли практично вдесятеро більше автомобілів, аніж зараз? Можливо, розуміючи це, уряд пропонує, знову ж таки мавпуючи чужий досвід, японцям будувати автозавод на території України. Але хто зважиться будувати завод, окупність якого потребує виробництва щонайменше 100–200 тис. легковиків щороку, у країні, де весь ринок становить 200–250 тис. автівок на рік?», – пише експерт.

Більше читайте в статті Любомира Шавалюка Тактика без стратегії. Влада ініціює ще одне безглузде економічне обмеження