«Якщо протягом квітня-травня будуть заявлені ініціативи щодо проведення референдуму, це означатиме, як казав Горбачов, процес пішов. Зокрема це стосується заяви Тягнибока про імовірність проведення референдуму у серпні. Для цього треба ініціювати її в квітні чи травні», – заявив політолог Володимир Фесенко.
Як зауважує експерт, важливим аспектом проведення референдуму звичайно залишаються питання, що виноситимуть на нього.
«Одним з питань може бути питання про вибори народних депутатів на основі мажоритарної виборчої системи. У той же час є нюанси, що саме виносити на референдум: просто політичне питання – чи підтримуєте обрання народних депутатів за мажоритарною системою, або відповідний законопроект. Зокрема, я критично ставлюся за голосування великих документів, оскільки більшість українців читати їх не буде, а робитимуть висновки за порадами інших людей або за пропагандистськими вказівками», – заявив політолог.
Водночас Фесенко додає, що на референдум можуть винести і питання про зняття чи обмеження депутатської недоторканності та про введення двопалатної структури Верховної Ради.
За словами політолога Вадима Карасьова, у випадку винесення питання про введення двопалатної структури парламенту референдум матиме наслідки впровадження так званого російсько-білоруського сценарію.
«Його верхня палата гарантовано буде пропрезидентською і завжди можна формувати конфлікт між нижньою і верхньою палатою на користь третьої сторони – наприклад виконавчої влади. Щодо ліквідації депутатської недоторканості, то люди вже втомилися від депутатського мажорства і не будуть розбиратися в тонкощах захисту опозиції недоторканністю чи інших», – зазначив він.
Лише після референдуму, на думку Карасьова, можливі перевибори до Верховної Ради.
«Це буде розчистка політичної поляни. Влада бачить, що програє цю шахову партію, вона просто перевертає цю дошку, збиває всі фігури і починає нову партію в сенсі гри і нової партійної системи. А опозиція може претендувати на суто імітаційне або в крайньому випадку іміджеве представництво», – переконаний він.
Спрогнозувати результати референдуму, як зауважує Фесенко, неможливо. За його словами, сама процедура референдуму може стати каталізатором зростання політичного конфлікту в країні, що є певною небезпекою для влади.
"А тому влада може піти на винесення на референдум питань, які не викликають роздратування населення і можуть бути підтримані", – додав він.
Як відомо, Партія регіонів почала заявляти про можливе проведення референдуму для розпуску нинішньої Верховної Ради і далі проведення виборів за мажоритарною системою. Зокрема, глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов висловився за розпуск чинної Верховної Ради, проведення референдуму й проведення виборів на мажоритарній основі.
Лідер фракцій "Свободи" Олег Тягнибок вважає, що Партія регіонів має намір провести всеукраїнський референдум у серпні.
Нагадаємо, у листопаді 2012 року Верховна Рада ухвалила закон про всеукраїнський референдум, який визначає, що президент проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Згідно з законом, за предметом всеукраїнський референдум може бути: про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції , скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції (конституційний референдум); про зміну території України (ратифікаційний референдум); щодо прийняття чи скасування закону або внесення змін до чинного закону (законодавчий референдум); з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією (загальний референдум).
Опозиційні фракції вимагатимуть скасування закону про референдум через Євросуд з прав людини.