«Усі розмови про приєднання інших країн, які останнім часом звучать, носять суто політичний характер. Зрозуміло, що ті країни, уряди яких розраховують на підтримку Росії в міжнародних справах, намагаються всіляким чином засвідчити свою прихильність до проросійських геополітичних проектів», – зазначив Сушко, додавши, що лише так можна пояснити, зокрема, нещодавню заяву міністра закордонних справ Сирії.
«Так само можна не виключати, що через якийсь час про приєднання до Митного Союзу може заявити Венесуелла чи Нікарагуа, Науру чи інша країна, що входить до міжнародної клієнтели Росії. Очевидно, що все це не має жодного стосунку до економічної доцільності і певного раціонального підходу до торговельних режимів… Думаю, що проект Митного чи Євразійського союзу не вийде за межі колишнього Радянського союзу», – додав він.
Як зауважує Сушко, до вступу в Митний союз «тяжіють» найбідніші країни Центральної Азії.
«Це природній спосіб їхнього міжнародного позиціонування в умовах підсилення Китаю і наростання ісламських загроз з півдня від цих країн. Тому вони шукають так звану парасольку, переважно в Росії. Хоча навіть і тут ситуація не дуже проста. Якщо з Киргизстан ніколи не припиняв свій дрейф в бік Росії, то, наприклад, з Узбекистаном – ситуація інша. Він не виявляє інтересу до участі в таких проектах і знову з таки з кон’юнктурних міркувань. За винятком Туркменістану, який проводить чітку лінію на міжнародну самоізоляцію і не бере участь в жодних інтеграційних проектах, всі інші країни геополітично можуть стати учасниками (Митного союзу. – Ред.)», – зазначає експерт.
Однак, для цього, на думку Сушка, Росії потрібно взяти на себе великий тягар, як економічний, торговельний, так і міграційний.
«А це, як ми бачимо з недавніх подій в Росії (протистояння на міжетнічному ґрунті. – Ред.), дуже непросто сприймається російським суспільством. Є великі сумніви, що воно буде підтримувати подальші кроки розширення євразійської інтеграції, якщо це передбачатиме включення країн центральної Азії. При цьому, звісно, будь-яка інтеграція неминуче передбачає лібералізацію міграційного режиму, а це річ, яка на сьогодні вкрай не популярна в Росії», – пояснив Сушко.
Коментуючи вступ в Митний союз Вірменії і такі ж наміри Киргизстану, експерт зауважує:
«Вірменія в безпековому плані дуже залежна від Росії, оскільки перебуває у практично ворожому для себе оточенні… Тому коли Росії знадобилося отримати блискавичну перемогу напередодні вільнюського саміту, то вірменське керівництво просто не могло відмовити, бо пропозиція була наполегливою. А Киргизстан – одна з найбідніших країн регіону і безумовно потребує якоїсь «парасольки», що вже перетворилася на парасольку політичного ісламу всередині країни. Тому вони безумовно намагатимуться бути ближче до Росії».