Втім, як заявив в коментарі Тиждень.ua науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва Олександр Сушко, «закон Магнітского» є прецедентом для ухвалення інших законодавчих актів стосовно порушень прав людини.
«Наскільки я розумію, він («закон Магнітского» – Ред.) не має універсальної дії, тобто не може бути безпосередньо застосований до будь-якого факту недемократичної поведінки будь-якого уряду в світі. Це може стати прецедентом для ухвалення інших законодавчих актів, які стосуватимуться інших порушень. Безумовно це створює і політичний і правовий прецедент, але у тому, що цей закон може безпосередньо застосовуватись до окремих посадових осіб в Україні в мене є певні сумніви», – заявив він.
Водночас Сушко вважає, що поки немає підстав говорити про можливість прийняття такого самого документу стосовно українських чиновників.
«На сьогоднішній день ще не має перетину тої червоної лінії, за якою можуть бути подібні санкції. Наразі йдеться про не дуже демократичні вибори. На моїй пам’яті немає випадків, щоб за це застосовувались такі санкції, які є в цьому законі. Принаймні таких виборів, як в Україні, в світі було в останні роки чимало, і мені невідомо, що до якоїсь країни чи до окремих порушників застосовувались подібні санкції», – зазначив Сушко.
Експерт наводить приклад виборів у Білорусі.
«Наприклад, білоруський випадок, де дійсно були застосовані санкції. Але вони стосуються не стільки порушень на виборах, скільки наслідків тих порушень, зокрема, масових арештів діячів опозиції після акцій протесту, які виникли в день президентських виборів. Тобто йдеться про інший рівень порушень під час виборів, які могли б призвести до такого рівня санкцій», – додав він.
«Тому я думаю, на даному етапі будуть вживатися більш м’які санкції. Безумовно очікуємо того, що є резолюції, які готуватимуться і в Конгресі США, і в Європарлементі за наслідками останніх парламентських виборів в Україні, будуть дійсно доволі жорсткими і можуть містити в собі рекомендації до виконавчої влади щодо застосування зокрема візових санкцій до причетних осіб», – сказав Сушко.
На думку експерта, рівень можливих санкцій стосовно українських чиновників залежатиме від того, яку «ціну влада готова заплатити».
«На сьогодні самі по собі дії Європейського союзу, США є важливим фактором, за якими українська влада буде принаймні уважно слідкувати. Інша справа, якою є межа прийнятності вимог (Європи – Ред.) і яку ціну вони (українські посадовців – Ред.) готові заплатити. Тобто важлива є співставність рівня вимог і готовності ці вимоги прийняти. Якщо ця ціна буде занадто високою для них, то вони можуть пожертвувати в тому числі і своїми можливостями вільних подорожей. Знову ж таки питання в тому, що українська влада дуже неоднорідна. Для одних питання вільного доступу до країн Заходу є дуже важливим, а інші могли б цим пожертвувати. Тому я думаю, це питання і внутрішньо до української влади, чим можна пожертвувати, а де та лінія ізоляції, за якою офіційний Київ не може собі дозволити перейти», – підсумував він.
Нагадаємо, раніше німецький євродепутат Ребекка Гармс заявляла, що у ЄС всерйоз замислюються над запровадженням санкцій щодо окремих представників української влади.
Українські опозиціонери переконані, що «закон Магнітского» застосовуватиметься до всіх країн, де порушуються права людини, в тому числі й України.
Як відомо, Палата представників США 16 листопада проголосувала за скасування поправки Джексона-Веніка щодо Росії, а також підтримала введення жорстких санкцій, передбачених «законом Магнітского».