«Опозиція показала добрі результати навіть незважаючи на свою слабкість. Багато її ключових фігур грали в безпечну гру і балотувалися за партійними списками, а не змагалися з Партією регіонів безпосередньо у виборчих округах. Три основних опозиційних партії «Батьківщина», УДАР та право-радикальна «Свобода» змогли укласти угоду лише щодо зняття кандидатів на користь один одного на округах.
Кожен підозрює іншого в тому, що він є «троянським конем» та секретно планує об’єднатися з Партією регіонів після виборів. Розбіжності в поглядах серед основних партій є різноманітними, а там де їх немає – їх створює згубний вплив влади», – зазначає аналітик.
«Опозиція навіть не мала бути опозицією в парламенті, який скоро втратить повноваження, зважаючи на те, що вона виграла вибори 2007 року. Але відсутність єдності в її рядах неодноразово призводила до дезертирства та провалів у блокуванні та ефективному протистоянні ключовим заходам, таким як виборчий закон в листопаді 2011 року або новий закон про вибори, прийнятий в липні 2012», – нагадує Вілсон.