На його думку, надмірна увага до позиції неприховано схильних до Мюнхена-2 країн заважає Україні на шляху до тіснішої інтеграції у військово-політичному плані з єдиною реальною світовою потугою, яка здатна стримати в нинішніх реаліях агресію путінської Росії на заході Євразії: США та їхніх союзників у Європі (Британії, Польщі, Швеції).
"Пріоритетним завданням у справі гарантування національної безпеки та територіальної цілісності України має стати послідовна робота на американсько-британському напрямку, яка в кінцевому підсумку мала б на меті не лише залучення сучасних видів озброєнь, яких сьогодні не вистачає українській армії, а й розміщення на нашій території їхніх систем ППО (та ПРО), сучасної військової авіації для спільного патрулювання нашого повітряного простору, ВМС для прикриття українського узбережжя, а в перспективі й обмежених контингентів наземних сил Сполучених Штатів та Британії", – зазначає Крамар.
"І українським політичним елітам, і суспільству необхідно якнайшвидше відмовитися від самонавіювання останніх десятиліть, коли пріоритетом власної геополітичної орієнтації ми визначали континентальну Європу та ЄС і під впливом російської та староєвропейської пропаганди насторожено ставилися до дій на міжнародній арені Сполучених Штатів і їхніх найближчих союзників. Адже якщо в площині економічної інтеграції Євросоюз залишається для нас на першому місці, то в площині гарантування безпеки, яка для України щонайменше в найближчі десятиліття буде визначальною, його роль мізерна. А ключові країни ЄС уже не раз продемонстрували – і, найімовірніше, й надалі демонструватимуть – свою цілковиту неспроможність відстоювати рубежі Європи перед експансією реваншистської Росії. А відтак і здатність за першої-ліпшої можливості укласти з Путіним чергову Мюнхенську угоду за рахунок України чи її територіальної цілісності", – підсумовує оглядач.
Детальніше читайте у черговому номері журналу "Український тиждень".