Україна не ратифікувала Римський статут, а РФ має право вето в ООН – два факти, які суттєво погіршують шанси на розгляд злочинів під час протестів на Майдані, бойових дій на Донбасі та в анексованому Криму на міжнародному рівні. Про це в інтерв'ю журналу "Український тиждень" розповів координатор офісу прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі Алекс Вайтінґ.
"Після Югославського трибуналу діяли трибунали щодо Руанди, Сьєрра-Леоне та інші. Особливо проблематично було вести процеси, коли йшлося про воєнний конфлікт, унаслідок якого певна держава зникала. 1996 року створили, а 2002-го ратифікували Римський статут. За його моделлю Міжнародний кримінальний суд у Гаазі займається всіма видами судових процесів щодо різних міжнародних кримінальних злочинів – незалежно від того, в якій країні вони мали місце", – розповів Вайтінґ.
Водночас, Україна досі не ратифікувала Римський статут.
"Але для поширення його юрисдикції на якусь країну, остання повинна ратифікувати Римський статут або звернутися до Радбезу ООН. Україна його поки що не ратифікувала, хоча це може бути для неї виходом, якщо вона бажає, щоб події на Майдані, в Криму та на Донбасі розслідував МКС", – додав він.
"Наразі я не бачу можливостей, щоб Рада безпеки ООН виносила на розгляд Гааги міжнародні кримінальні злочини, скоєні в анексованому Криму. Адже Росія її постійний член із правом вето", – наголосив Вайтінґ.
Детальніше про це читайте у черговому номері журналу "Український тиждень".