Як зауважує експерт, однією з причин, що тема референдуму відійшла на другий план, є різні позиції представників влади з цього питання.
«У різних центрах впливах у самій владі не було єдності щодо референдуму. Одні наполягали на тому, що таким чином можна вирішити питання «виживання» нинішньої влади і переобрання президента 2015 року. Інші – дотримувалися протилежної думки, зважаючи на те, що дуже важко провести референдум особливо в деяких областях країни. І можна було б зіткнутися із загрозою, що в деяких областях, особливо на Заході України, такий референдум буде зірваний. Для успішного референдуму потрібно провести ряд серйозних замін, наприклад призначити «правильних» мерів на Заході, змінити політичний ландшафт. Для цього потрібен час і в даних умовах це нереально», – зазначив Карасьов.
«Референдум при Кучмі у 2000 році було легко провести, враховуючи силу адмінресурсу і слабкість опозиції, але набагато складніше, майже неможливо було імплементувати у Верховній Раді, враховуючи фронт олігархів, які не хотіли посилення президентської влади. Сьогодні навпаки – легше імплементувати, але набагато важче провести референдум», – зазначає експерт.
Як зазначає політолог, крім цього, активність опозиції тримає владу в напрузі.
«Хоча опозиція й не претендує на революційну роль, але заставляє владу приймати закони, які мають сумнівну легітимність. Референдум тільки підсилить змобілізованість і активність опозиції та громади. Остання також може піти проти референдуму і посилити опозицію знизу. Це також викликає острах у влади і невпевненість в тому, що цей проект може бути реалізований успішно. Тобто наразі у влади немає такої сили, яка б давала впевненість, що вона вирішить всі питання і буде грати успішно на всіх шахових дошках одночасно», – переконаний Карасьов.
А тому, за словами Карасьова, влада хоче зосередитися на двох-трьох шахових дошках, на яких "можна грати, наприклад з опозицією (у фашистів-антифашистів), Митним Союзом (спостерігач чи інший статус) і ЄС (починаючи з вирішення проблеми Тимошенко і закінчуючи виконанням інших умов, без яких неможливе підписання угоди про асоціацію)".
Тим не менше, питання референдуму не повністю знята з порядку денного влади, вважає експерт.
«Вона поки просто переведена в архів влади для того, щоб при певних умовах з цього архіву її знову повернути в актуальний порядок денний або просто забути», – додає він.
На думку Карасьова, відновлення теми референдуму залежатиме від інтеграційного вибору України, активності опозиції та "гри" між різними групами владної вертикалі.
«Якщо Україна підпише угоду про асоціацію, то навряд чи (підніматиметься питання референдуму. – Ред.). Якщо з Митним союзом буде подальша інтеграція – це трошки інша справа. Але все залежить від внутрішніх чинників. Якщо опозиція буде достатньо активна і багато хто і в опозиції, і у владі розумітиме, на кого грає цей референдум, то навряд чи цю тему повернуть в актуальний порядок денний. Оскільки у владній вертикалі є різні гілки, які не хочуть, щоби за допомогою референдуму ця вертикаль перетворилася на монолітний залізний стовп, в якому домінуватиме одна складова нинішнього політичного режиму – сімейно-президентська», – зазначив експерт.
«А тому це також гра навколо референдуму між тими, хто хотів би сьогодні зосередити всю повноту влади в одній владно-донецькій групі і тими, хто хотів, щоби всередині президентської влади був відносний внутрішній клановий плюралізм, який дає поле для маневру і в якому можна існувати й далі, а не бути зниженим чи відтісненим на іншу площину української політики і бізнесу», – додав він.
Як відомо, у листопаді 2012 року Верховна Рада ухвалила закон про всеукраїнський референдум, який визначає, що президент проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Нагадаємо, 25 квітня депутати трьох опозиційних сил звернулися до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) з оскарженням закону про референдум, прийнятого в листопаді 2012 року. В опозиції вважають, що за допомогою референдуму президент Янукович прагне змінити політичну систему країни та зміцнити свою владу.
ВАСУ не взяв звернення до розгляду. Згідно з рішенням ВАСУ, це питання підлягає розгляду у КС.
В опозиції заявляли, що звернуться зі скаргою щодо закону про референдум до Конституційного суду України та до Європейського суду з прав людини.