«Якщо керуватися тими пріоритетами, які були проголошені Україною як головуючою країною, то можна сказати, що деякі заходи, напрямки роботи тривають згідно з очікуваннями», – сказав він.
За його словами, якщо говорити про певні успіхи, то дійсно відбуваються деякі міжнародні заходи під егідою ОБСЄ, за ініціативою головуючої сторони, які реалізують такі пріоритети, як боротьба з торгівлею людьми і свобода пересування.
«Відбулися достатньо амбітні заходи. Минулі два місяці, зокрема – у Відні і в Тірані (Албанія) з приводу протидії торгівлі людьми. Водночас, ці події не надто привертають велику увагу, тому, можливо, не є настільки помітними в інформаційному просторі. Натомість, ті речі, які могли би бути більш помітними, пробуксовують», – зазначив експерт.
Він зауважив, що, зокрема, щодо ідеї «підштовхнути» врегулювання Придністровського конфлікту поки що немає ніякого прогресу.
«Тому що склалися достатньо несприятливі відносини між Тирасполем і Кишиневом, і взагалі дуже багато зусиль докладається саме і російською стороною для того, щоби не було успіху українського головування з цього приводу. Зокрема, було, за наполяганням російської сторони, зірвано зустріч у Львові прем’єр-міністра Молдови Філата та нинішнім лідером Придністров'я Шевчуком, яка була анонсована, але потім не відбулася. Велика вірогідність того, що це сталося за наполегливою порадою Росії Шевчуку», – наголосив Сушко.
Також він додав, що є багато інших ознак, які свідчать скоріше про ескалацію напруги, ніж про шлях до розв’язання конфлікту.
«Тобто, зараз уже придністровська сторона здійснює крок за кроком для ескалації ситуації навколо села Варніца, яке перебуває під юрисдикцією Республіки Молдова. Це передмістя міста Бендери, яке належить до юрисдикції Придністров’я. І там ситуація тільки напружується. Отже, на сьогодні немає прогресу в цьому питанні, а це був один з великих розрахунків української сторони. Натомість, сьогодні ситуація складається зворотня: нагнітається напруга. І зрозуміло, що очікувати якихось проривів за таких умов було б нереально. А це найбільш цікавий міг би бути момент українського головування, якби вдалося досягти там успіху», – підкреслив він.
«Загалом, за іншими напрямками ми не бачимо якоїсь пріоритетності. Україна, скажімо так, достатньо мінімальними зусиллями проводить цей рік в ОБСЄ», – заявив експерт.
Що стосується наступних півроку головування України в ОБСЄ, він наголосив, що важливо, аби не було погіршення ситуації.
«Тому що дуже багато зацікавлених сторін в тому. В України зараз доволі мало тих суб’єктів на міжнародній арені, які могли б її щиро підтримувати. А без такої підтримки наївно було би розраховувати на якийсь прорив. Тому що головування в ОБСЄ – це, насамперед, функція модератора. А модератор повинен володіти певним авторитетом. А якщо такий брак авторитету, як сьогодні є, то наші очікування мають бути достатньо скромними. Головне, щоб не відбулося якихось інцидентів, які б засвідчили неготовність української сторони адекватно реагувати на виклики», – зазначив Сушко.
Нагадаємо, Україна розпочала головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі 1 січня 2013 року.