«Можливо, цього літа відбудеться вирішальний прорив для косовського міста Мітровіци, як і для усього балканського регіону. Це пов’язано не лише з тим, що Хорватія щойно стала 28 членом Європейського Союзу. Навесні, після тижнів переговорів Белград та Приштина досягли того, що називають “знаковою угодою” для косовських сербів. В якості нагороди у червні лідери ЄС погодилися почати розмову про приєднання Сербії, в той час як Косово отримало “зелене світло” для переговорів щодо підписання угоди про асоціацію – першого кроку до потенційного членства в ЄС», – пише Ліпінські.
Він відзначає, що населення колишньої сербської провінції сьогодні переважно складається з албанців, кількість яких досягає 1,8 млн чоловік, в той час як сербська меншина налічує лише 140 тисяч. «Остання роками підтримується Белградом, який утримує сербські школи та шпиталі, і сплачує подвійні зарплати громадським посадовцям та поліцейським, які не перебували на своїх посадах роками. Дотепер сербські анклави у північному Косово функціонували як частини Сербії. Угода наближає їх до Приштини, в той же час гарантуючи значний рівень автономії», – зазначає експерт.
За його словами, угода має започаткувати інтеграцію сербів до косовського суспільства. «Перш за все, сербські інституції в Косово мають бути заміщені новими, що звітуватимуть Приштині. Крім того, сербська судова система та поліція повинні бути інтегровані до державних структур Косово. Серби повинні будуть обрати керівництво власної поліції та отримати відсоток місць у національному парламенті. Їм також буде гарантовано податкову амністію, оскільки дотепер вони не сплачували податкових рахунків», – пише Ліпінські.
Але, наголошує експерт, реформація інституцій не передбачає радикальної зміни настроїв населення: «Косовські серби роками противилися офіційному Белграду, зберігаючи – і не без причини – недовіру до албанців та косовського уряду. Їх відчуття недовіри підживлюється тим фактом, що багато положень угоди є доволі нечіткими. В той час як доля судів та поліції більш-менш визначена, майбутнє шкіл, місцевих університетів та системи охорони здоров’я лишається незрозумілим».
«То чому ж після цього Сербія погодилася на пропозицію Брюсселя? Вона не мала вибору. Угода була обов’язковою передумовою для початку переговорів про вступ до ЄС. Сьогодні лише європейська інтеграція може створити імпульс, що поверне Сербію на шлях економічного та демографічного зростання», – підсумовує Ліпінські.