«Ті, хто виїжджають за кордон, починають очолювати політичну еміграцію. Вони, зазвичай, звертають увагу міжнародної спільноти на важке становище в Україні. Їм доводиться тільки чекати і робити все можливе для привернення уваги спільноти до проблем України. Однак, про певну політичну кар’єру важко говорити», – заявив він.
За словами політолога, більше перспектив для політичної кар’єри в українських посадовців, які перебувають за кордоном, є після зміни діючого режиму.
«Якщо порівнювати Україну з Латинською Америкою, то люди, які витримали справді випробування і в політичній еміграції захищали свою країну, приїжджають потім після зміни влади і займають високі посади. А тому у випадку зміни режиму Януковича звичайно у них є перспективи зайняти свої пости: Аваков може повернутися на посаду губернатора Харківщини, Данилишин – піде в економіку. Однак, це може відбутися, якщо зміна режиму відбудеться достатньо швидко. А якщо це затягнеться на довго або режиму вдасться еволюціонувати, то, як правило, політична активність цих людей «затухає» і про них уже мало хто знає. Виняток становлять хіба родичі Тимошенко. Допоки її триматимуть в тюрмі, Захід буде тривожитися і цікавитися про її родичів постійно», – вважає експерт.
Небоженко зауважив, що ці політики зараз змушені часто виступати з політичними заявами, із захистом демократичних поглядів і цінностей.
«Так влаштована доля політика. Навіть якщо він мало займався політикою, але в результаті конфлікту з режимом опинився за кордоном, то стає значно політизований і багато розповідає про свою країну, значно більше, ніж в Україні. Роль політичного емігранта заставляє їх бути активнішими, ніж на Батьківщині. За кордоном більше займаються політикою, там українські ці політики цікавіші, ніж в Україні», – зазначив він.
Політичні перспективи чекатимуть в Україні тих, хто «не зрадить захисту цінностей демократії», вважає Небоженко.
«Якщо вони охоронятимуть роль політичного емігранта, а не почнуть, до прикладу, займатися бізнесом, а політикою тільки прикриватися. Таке ж також можливо – отримати міжнародний гранд чи займатися розподіленням своїх заощаджень на Заході або читати лекції чи писати книги, але при цьому не займатися активною політичною діяльністю», – пояснив він.
Водночас щодо екс-майора державної охорони Миколи Мельниченка політолог зазначив, що його не можна віднести до політичних емігрантів.
«Він може бути політичним емігрантом і у Вашингтоні, і в Москві, оскільки це геополітичні противники, тому його важко віднести до традиційних політичних емігрантів. Це такий собі міжнародний глобаліст. Йому без різниці, де зупинятися для критики будь-якого режиму, зауважу, тому що у нього плівки є на всіх, хто зараз при владі. А тому його важко назвати політемігрантом. Це людина, яка легко пересувається через кордони і має певну фантастичну охоронну здатність, тобто нічого з ним не відбувається», – зазначив Небоженко.
Політолог прогнозує, що Мельниченко не матиме політичної кар’єри навіть в Україні.
«У таких людей не може бути політичної кар’єри в будь-якій країні. У крайньому випадку, якщо він змінить амплуа, наприклад, почне малювати чи писати книги. В іншому випадку, важко сказати, яка політична сила буде з ним працювати. Де гарантія, що його спецлужбівські інстинкти із прослуховування не спрацюють навіть з новими політиками?» – розмірковує експерт.
«Думаю, що поки ситуація в Україні не зміниться, вони не повернуться. Це було з будь-якою політичною еміграцією. Люди приїжджають лише тоді, коли вважають, що їх оцінять за міжнародну діяльність із захисту ідеалів демократії. А якщо вони усвідомлять, що влада, яка змінить Януковича, їх не потребує, то навряд чи вони поспішатимуть в Україну», – підсумував він.