«Моє дитинство минуло в британському місті 1950-х, де смог «гороховий суп» був звичним явищем для зимового періоду, а природним кольором елегантних старовинних будівель вважався чорний. Нині – майже через 50 років після прийняття перших законів про чисте повітря – ці будівлі знову виблискують лагідним рожевим», – розповів Еллі.
За його словами, необхідно засвоїти цей урок.
Еллі переконує, якщо використовувати нинішні технології, електрифікація всіх позбавлених світла осель неминуче призведе до незначного збільшення викидів вуглецю у світі: за орієнтовними даними Міжнародного енергетичного агентства, приблизно на 0,7% – саме стільки викидають у повітря п’ять найбільших китайських вугільних електростанцій.
«Однак технологічні інновації та політика, спрямована на поширення відновлюваної енергії і природного газу, можуть творити дива. Африка майже не використовує своїх джерел відновлюваної енергії. Експлуатується лише 7% гідроенергетичного потенціалу та менше ніж 0,7% вітрового потенціалу континенту. Сонячна енергія на ранній стадії розвитку. Тим часом газ спалюється замість того, щоб забезпечувати енергією оселі та підприємства. Одне слово, цілком реально задовольнити нагальні потреби (забезпечити африканців основними послугами, доступними для багатого світу) й водночас не підвищувати ризиків, пов’язаних зі зміною клімату», – підкреслив Еллі.
Детальніше читайте у статті «Світло в Африку» у друкованому спецпроекті "Світ у 2014".