«По-перше, зміняться принципи роботи самої Верховної Ради. І не тому, що змінилися її цінності чи цілі, а тому, що певною мірою змінилася конфігурація сил. Влада не отримала у парламенті переконливої більшості. Натомість, є опозиція, яка здатна активно захищати свої принципи. У першу чергу, це – особисте голосування депутатів, дотримання процедурних норм тощо. Тобто, умовно кажучи, дотримання чесних правил гри. Якщо опозиція виявиться й надалі здатною контролювати дотримання правил гри – чесних і прозорих, то владі буде жити набагато складніше», – стверджує він.
«З іншого боку, ми побачимо бажання влади продавлювати законопроекти, як було до цього. Але так само ми побачимо і спротив цьому процесу з боку опозиції. І я думаю, що легкість реалізації законодавчих ініціатив президента, уряду і більшості не буде такою абсолютною, як вона була у попередньому парламенті. Звичайно, це ускладнюватиме роботу уряду і президента. Законотворчий процес для них стане складнішим. Тобто, загалом ситуація для влади буде набагато менш спокійна, ніж 2012 року», – додає політолог.
Що стосується змісту політики, то, на його думку, великих змін очікувати не варто.
«Ми не побачимо ні сильного ухилу до авторитаризму, ні посилення демократизації. Це буде така собі серединна лінія. Умовно кажучи, політика буде консервативною. При позірному рівні дотримання демократичних норм, прав і свобод, влада буде утримувати і посилювати свої механізми контролю над суспільним процесами. А це – судова система, законодавство про мирні збори, про свободу слова, про засоби комунікації, стосовно громадянського суспільства тощо», – вважає Якименко.