Побратимство міст — не дуже популярна в Україні форма міжнародної співпраці: багато громадян навіть не задумуються про те, що мають побратимів в інших країнах. Більше пощастило тим містам, які мають активних партнерів, наприклад Харкову.
Харків має за місто-партнера Нюрнберг, що у німецькій Баварії, ще і. Активна співпраця триває вже двадцять п'ять років, із 1990-го. В її рамках неодноразово відбувались обміни школярами, практики в банках, танцювальні й театральні вистави, що перезентували культуру міст, організовувались зустрічі й обмін журналістами, а такожучасть харківських бізнесменів у нюрнберзьких виставках та багато інших заходів у різноманітних сферах. От тільки більшість цих заходів організовувала саме німецька сторона.
Одна із найцікавіших можливостей, які надає Нюрнберг Харкові, — участь у різдвяному ярмарку. Крісткіндлесмаркт — нюрнберзький різдвяний ярмарок — є найстарішим та, разом із мюнхенським, — найвідомішим у Німеччині. Щороку його відвідують кілька мільйонів людей, значна частина яких — туристи з країн Європи, Сполучених Штатів та Китаю. На ярмарку є площа, яка відводить спеціально для міст-партнерів Нюрнберга. Цього року, окрім Харкова, у події брали участь ще шістнадцять делегацій з усього світу. Годі й говорити, що це чудова нагода познайомити величезну кількість людей із українською культурою та звичаями.
Читайте також: Вирватись із порочного кола
Проте цю можливість псують безвідповідальні харківські чиновники та бізнесмени, яких образ України за кордоном обходить значно менше, аніж власний зиск. Важко знайти іншу причину тому, чому, за усього багатства української культури, в харківському кіоску продають майже виключно матрьошки. Під самотнім маленьким українським прапорцем стоять дерев'яні ляльки на будь-який смак. Продавці-українці —на диво пасивні.
Засилля матрьошок кидається в очі не лише нашим громадянам, а й іноземцям: у той короткий проміжок часу, поки я намагався говорити із продавцями, кілька зацікавлених туристів перепитували: «Матрьошки? А хіба це не Росія? Чи у вашій культурі вони теж важливі?». Саме так формуються фальшиві уявлення про українську культуру, а ми потім у розмові із менш обізнаними у реаліях Східної Європи іноземцями дивуємось питанням на кшталт «Україна? А це як Росія, чи не так?».
Активісти української діаспори Нюрнберга лагідно називають цей кіоск «будкою Гепи», адже саме адміністрація харківського мера є відповідальною за те, хто і який товар повезе у Німеччину. Українці Нюрнберга уже кілька років намагаються змінити ситуацію, проте досі це їм не вдається. Проблема полягає перш за все у тому, що активісти діаспори не мають прямого виходу на харківських організаторів кіоску. Вони змушені діяти через німецьке міське управління, у конкретному випадку — через відділення міжнародних відносин міста Нюрнберга. Вони зібрали більше п'ятдесяти підписів проти харківського кіоску та врешті-решт змогли зустрітись із чиновниками, які курують проект з німецької сторони.
Читайте також: Потреба раннього пробудження
Як мені розповіли активісти, на зустрічі німці пояснили, що ярмарок міст-партнерів — це перш за все комерційний захід. Умови участі є однаковими для всіх учасників: міста-партнери самі формують набір товарів у кіоску. Німці знають, що у багатьох із цих міст є корупція, особливо у Польщі, Україні та Китаї, проте вони не можуть проводити відбір самостійно. Інший важливий момент — німецька сторона була переконана, що матрьошки дійсно репрезентують Україну, адже вони виготовляються у Харкові — саме у цьому їх переконала харківська адміністрація.
Вадим Костюк, генеральний консул України у баварській столиці — Мюнхені — розповів «Тижню», що консульство невдоволене ситуацією, але не має потужних важелів впливу на мерію Харкова. Консульство надсилало на ім'я Геннадія Кернеса листи, у яких детально пояснювалась проблема. Окрім того, пан Костюк розмовляв по телефону із департаментом міжнародного співробітництва Харківської міськради. Йому повідомили, що провина у ситуації, що склалась, лежить на бізнесменові, який постачав товар для міської ради, тому наступного разу проводитиметься відкритий тендер. Врешті-решт, пан Костюк також звернувся до обер-бургомістра Нюрнберга доктора Ульріха Малі із проханням в свою чергу надіслати звернення до харківської мерії.
Читайте також: Дух близьких і світлих перемін
Конкретно за організацію харківського кіоску на Крісткіндлсмаркті відповідає заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міськради Іван Немічев. Саме його вказали як контактну особу співробітники відділення міжнародних відносин Нюрнберг. Оскільки з німецького боку не вдається змінити ситуацію, потрібно максимально ретельно прослідкувати за тендером для постачальників продукції, який проводить харківська мерія.
Може здатись, що один кіоск нічого не вирішує. Тим не менше, враховуючи аудиторію, яку він охоплює, це дійсно серйозний удар по і без того кволих спробах української культурної дипломатії змінити образ України, який сформувався у очах старшого покоління іноземців ще за часи Радянського Союзу. Конфлікт із Росією зробив Україну дещо більш впізнаваною, проте не змінив цього уявлення. До того ж, в сфері культурної експансії робиться доволі багато. В той час, коли українські художники активно беруть участь у закордонних виставках, музичний гурт «ДахаБраха» їде у великий європейський тур, а документальний фільм «Палаюча зима: Боротьба України за свободу» номінують на «Оскар», таке недбале ставлення з боку харківських чиновників та бізнесменів виглядає трохи дико.