«Почнемо з того, що самої Помаранчевої революції ніхто не передбачав. Її лідери, ті, кого вона привела до влади, теж не чекали такого розвитку подій. Прогнозувати майбутнє – важка справа. Ми знаємо також, що побудова правової держави не відбувається швидко. Справді, ілюзії втрачалися, коли доводилося спостерігати певні внутрішні конфлікти, які сповільнювали процеси демократизації», – зазначив він.
За словами колишнього посла, у цей період політики не зовсім усвідомлювали відповідальність, яку брали на себе перед народом.
«Можливо, політики не зовсім усвідомлювали відповідальність, яку брали на себе перед своїм народом. Але причин для, як ви кажете, контрреволюції кілька. Найперша – це слабкість інституцій. Коли немає зрозумілої, читабельної Конституції, що чітко розподіляє повноваження між гілками влади, бракує правил гри. І той текст, який став результатом численних компромісів, кожен інтерпретує на власний розсуд. Другий аспект також інституційного плану — це слабкість адміністрацій. Україна експлуатує спадок радянської бюрократії, який, можливо, свого часу допоміг уникнути хаосу, але сьогодні безнадійно застарів. Третій – брак структурованих політичних партій із програмами, які пропонували б чіткістратегії розвитку відповідно до національного інтересу», – додає він.
Детальніше інтерв’ю з колишнім послом Франції в Україні Філіппом де Сюрменом читайте в матеріалі «Закономірність контрреволюції» у № 30 «Українського тижня».