На його автора, конституційний процес повинен бути зосереджений на роботі в декількох важливих напрямках. Серед них – ліквідація дуалізму держави, розриву між нормативним конституційним порядком і реальною моделлю відправлення влади.
«Головною метою на цьому напрямі має стати інституційний поділ влади на автономні гілки, що забезпечують стримування і противаги, створення запобігання проти виділення окремого органу як домінуючого», зазначив Оніщук.
Автор підкреслив, що в Україні президент завжди тяжів до верховенства над іншими інститутами.
«Мінімізувати цей синдром потрібно через звернення до моделей парламентського правління. Саме парламентаризація владних відносин може нівелювати різні гібридні пострадянські управлінські вертикалі і примусити політичні еліти й інститути виробляти ефективні горизонтальні конфігурації, по суті – договірні взаємини», – йдеться в статті.
Крім того, на думку Оніщука, реформована Верховна Рада повинна мати більше впливу на діяльність органів виконавчої влади, і насамперед – уряду.
«А це передбачає, щонайменше, перехід до двопалатності і консигнатури, істотне звуження повноважень (якщо не ліквідації) інституту президента», – підкреслив він.