«Чутки про її аварійний стан перебільшені. Звичайно, потрібні інвестиції для підтримки ГТС у робочому стані та можливого збільшення транзиту – приблизно $2 млрд. НАК намагається залучити кредити на модернізацію у європейських фінансових організацій: про це Україна з Європою домовилися ще в 2009 році на спеціальній міжнародній конференції в Брюсселі», – заявив він.
За словами екс-міністра, прокредитувати модернізацію української ГТС – набагато дешевше, ніж будувати альтернативні газопроводи.
«Збитковість «Нафтогазу», про яку багато говорять – теж проблема, котру можна вирішити. Якщо привести ціни на газ для комунального сектору та населення у відповідність з економічно обгрунтованими, компанію можна вивести на прибуток за два-три роки. Але уряд на цей крок навряд чи зважиться: непопулярний захід», – переконаний Продан.
Стосовно оцінки ГТС компанією Baker Tilly колишній міністр заявляє, що це дуже складне питання.
«Я, на жаль, не знаю, якою методикою користувалася компанія при оцінці, чи враховувалася вартість підземних сховищ газу, враховувалося зниження або збільшення обсягів прокачування в минулі роки, в даний час і в перспективі. Складність у тому, що Україна сама не визначає обсяги транзиту, які за останні роки скоротилися. На потенційну ціну приватизації впливає прогрес у будівництві альтернативних газопроводів, якою б спекулятивною ця тема не здавалася», – заявив він.
Водночас Продан виступає за створення тристороннього консорціуму між Україною, Росією і Європою для управління українською ГТС.
"Газпром у цій схемі повинен забезпечити поставку законтрактованих обсягів газу. Україна – відповідати за безперебійний транзит. Європа – викуповувати весь обсяг газу. Другий варіант – реструктуризація і IPO (первинне публічне розміщення акцій НАК "Нафтогаз України" на біржах. – Ред.). Спершу потрібно провести реструктуризацію НАК відповідно до вимог ЄЕС (Європейського енергетичного співтовариства. – Ред.). Бізнес з транспортування дуже рентабельний – «Укртрансгаз» генерує прибуток. Потім вивести структурні підрозділи на IPO – розмістити невеликі пакети акцій, щоб зрозуміти приблизну ринкову вартість компаній. І тільки потім думати над приватизацією", – зазначив він.