Економпропозиція

Саміт країн «великої вісімки» (G8), який нещодавно відбувся в Японії, на жаль, не дав відповіді на глобальні виклики сучасності. Вочевидь, світові лідери не знають, як впоратися з фінансовою, продовольчою та енергетичною кризами, що охопили весь світ. І тому лише окреслюють проблеми, але не пропонують універсального ефективного рецепта від економічних хвороб сучасності. Скидається на те, що кожна країна повинна сама виробити власний рецепт. Україна не виняток. Водночас неупереджені оцінки та рекомендації тільки допоможуть нам обрати власний шлях. Тим цікавішим був цьогорічний саміт Ялтинської європейської стратегії (YES), на якому побував Тиждень. Адже багато хто з VIP-гостей саміту завітали до України просто з японської зустрічі «великої вісімки».

 

 

Україна набагато активніше включена до світових процесів, ніж це було десять років тому, під час світової кризи 1998 року. А, отже, всі глобальні економічні ризики маємо серйозно сприймати як особистий виклик. Це головний месидж учасників Ялтинського саміту. «Світова фінансова криза розпочалась у самому центрі системи, в найсильнішій світовій економіці – в США. Тому вона торкнулася кожної країни», – заявив директор–розпорядник Міжнародного валютного фонду Домінік Строс-Кан. Особливо це стосується країн, національна валюта яких прив’язана до долара. Як в Україні.

 

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона (США), вважає, що українська фінансова система перебуває в нормальному стані, темпи зростання економіки залишаються стабільними – на рівні 7%. Проте надмірна інфляція, що становить понад 30% на рік, значно погіршує загальну картину. На його думку, проблема в Національному банку України, який наполягає на прив’язці гривні до долара, тоді як за останній рік долар упав на 13% щодо євро. Головним рецептом «оздоровлення» ситуації є послаблення зв’язки долар – гривня в монетарній політиці, вважає Домінік Строс-Кан. Він відверто сказав, що українська інфляція «просто неймовірна». Така ситуація може зберігатися певний час, але «на тривалу перспективу це не підходить» – Україна просто втратитьсвою конкурентоспроможність.

 

«Україна – єдина країна в регіоні, прив’язана до долара. Лише 15% продукції вона експортувала в євро», – резюмував директор Цен- тру «Брюгель» Жан Пісані-Феррі (Бельгія). Нещодавно МВФ порекомендував Україні прив’язу вати гривню до євро – це має значно знизити рівень інфляції.

 

У будь-якому випадку, схоже, що невдовзі Україна суттєво змінить монетарну політику. За інформацією Тижня, голова ради Нацбанку Петро Порошенко неодноразово висловлював незадоволення роботою голови банку Володимира Стельмаха (він є «ідеологом» прив’язки гривні до долара), й найближчим часом має намір порушити питання про його звільнення з посади. Це й не дивно, бо за відмову балотуватися до парламенту, як подейкують, президент обіцяв Порошенкові посаду голови НБУ. До речі, виступаючи на Ялтинському саміті, пан Порошенко визнав: інфляція є чи не найбільшою загрозою для зростання української економіки. «Щоб боротися з цим, необхідна філігранна діяльність уряду й парламенту, але цього немає. Ми занадто наблизилися до справжньої кризи, – вважає він. – Найгіршим для України може стати 2009 рік, коли зростуть не тільки світові ціни на нафту, але й ціна російського газу».

 

ФОТО: АР

 

Якщо фінансова криза передусім стосується розвинених держав, то проблеми продовольства – всіх без винятку. У нещодавньому звіті МВФ попередив, що в державах зі слабкою економікою продовольча криза може стати причиною соціальних лих. Голод, який у короткостроковій перспективі загрожуватиме деяким країнам Африки та Азії, може призвести до бунтів та воєн. Під час саміту G8 лідери ключових держав вирішили створити своєрідний стабілізаційний фонд розміром $10 млрд, за рахунок якого допомагати економічно слаб- ким країнам вирішувати проблеми продовольства. Також керівники наддержав закликали своїх співвітчизників не купувати зайвої їжі – щорічно продовольчі відходи в багатих країнах становлять десятки мільйонів тонн.

 

На щастя, Україні голод не загрожує. Тоді, коли світ потерпає від продовольчої кризи, ми маємо надзвичайний шанс допомогти і собі, і світові. «Нафтовидобувні країни заробляють на нафтовій кризі. Чому б багатим на продовольство країнам не заробити на цьому?» – каже директор– розпорядник МВФ. Та підкреслює – це можливо тільки після скасу- вання квот на експорт. Великий урожай 2008 року може дати Україні значний імпульс для економічного розвитку. На думку Андерса Аслунда, Україна має вирішити не лише експортні питання, але й низку інфраструктурних та логістичних проблем. Також ми повинні завершити земельну реформу та покращити умови інвестування в аграрний сектор. У такому випадку, за оцінками експерта, цьогоріч ми зможемо експортува ти близько 10 млн т. зерна. Зауважимо, що цьогорічний експортний потенціал України оцінюється значно вище – на рівні 17 млн т. (детальніше про це читайте «Тему Тижня»).

 

Засновник Ялтинського саміту, бізнесмен Віктор Пінчук, підкреслив, що сільське господарство – це наша нафта. «Яке може бути блокування трибуни [Верховної Ради], коли Україна в епоху глобальної продовольчої кризи може і повинна допомогти всьому світові й одночасно мати вигоду?» – риторично запитав пан Пінчук під час саміту. Втім, варто зауважити, що найбільший за 17 років урожай зріс аж ніяк не завдяки трудовим зусиллям панів із вулиці Грушевського, радше навпаки.

 

За прогнозами Всесвітнього банку, ціни на продовольство залишаться вищими рівня 2004 року принаймні до 2012 року. Саме стільки часу є в України, щоб здійснити свій прорив – зерновий.

 

 

Прогнозів щодо зниження цін на нафту та енергоносії наразі у світі немає. Це не дуже гарна новина для України – от-от розпочнуться переговори з Росією про ціни на газ на наступний рік. Росіяни вже навіть назвали ймовірну ціну: $400 за 1 тис. м3 газу замість $179,5, які Україна платить зараз. Проте й тут ми маємо реально оцінювати свої шанси. «Доки існуватиме газ, українська труба буде використовуватися», – запевнив екс-президент України Леонід Кучма. Він підкреслив, що наразі немає «туркменського, казахського чи узбецького газу, весь газ до 2025 року купив «Газпром». Тому Україна повинна шукати шляхи порозуміння з Росією. У своєму емоційному виступі під час саміту Кучма трохи поностальгував за «дореволюційними» часами і сказав, що якби чотири роки тому не змінився політичний курс, Україна й дотепер отримувала б газ по $50. Щоправда, білоруські брати політичного курсу не змінювали, але погрози від «Газпрому» про перекриття газу під Новий рік і подвоєння цін на газ все одно отримали.

 

Міжнародні експерти не погоджуються з паном Кучмою і вважають, що висока ціна на газ – запорука реальної самостійності України. Чим раніше ми отримуватимемо газ за ринковою ціною, тим швидше позбудемося енергетичної залежності від східного сусіда. Натомість ми маємо жорстко відстоювати свою позицію щодо вартості транзиту газу – також за ринковою ціною.