У січні-лютому 2024-го ВВП України зріс до 3,6 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. У міністерстві економіки позитивні процеси пов’язують з підвищеним інвестиційним попитом, експортом сільськогосподарської продукції, роботою українського морського коридору та стабільною роботою у сфері енергетики. Утім експерти наголошують на важливості бюджетних субсидій, які Україна продовжує отримувати з-за кордону під час війни.
Торік дефіцит державного бюджету України сягнув 1,33 трлн грн, що 418,9 млрд грн більше, ніж було 2022-го, свідчать дані Держказначейства. До повномасштабного вторгнення, зокрема у 2021 році дефіцит загального фонду держбюджету становив 166,8 млрд грн.
«Нині міжнародна підтримка української економіки безпрецедентна. Насправді ж ризики, що під час війни фінансова, гуманітарна та технічні допомоги будуть зменшуватися, невеликі. Так, цьогоріч ми дійсно можемо не отримати фінансову допомогу від Сполучених Штатів. Однак, гадаю, що $36-38 млрд можемо назбирати без Америки. Потрібно активніше працювати з країнами, які не входять до складу ЄС. До прикладу, торік від Британії, Японії та Канади отримали більше $6 млрд», – каже аналітик Олександр Паращій під час дискусії «Два роки великої війни: в якому стані економіка».
Досі залишається невизначеність щодо отримання Україною фінансування від США. Утім у березні минулого року так само існували побоювання щодо наповнення державного бюджету. Тоді мова йшла про потенційний дефіцит на рівні $38 млрд. За результатами 2023 року Україна отримала $42,5 млрд міжнародної допомоги.
Читайте також: «Швидкий вступ до ЄС буде згубним не тільки для України, а й самого союзу» — Володимир Дубровський
Водночас економісти наголошують на важливості побудови стратегії економічної політики у період після перемоги. Найімовірніше міжнародна підтримка стане меншою. Й Україні доведеться швидко перебудовувати економіку та шукати нові шляхи надходження фінансування. Це можливо робити за рахунок стимулювання бізнесу та інвестицій.
«Перехід з воєнного стану країни на, умовно кажучи, мирний має передбачати певну програму фінансування. Її необхідно розробляти уже. В принципі затверджений Кабміном план Ukraine Facility, за яким Україна має отримати пакет підтримки від Євросоюзу на €50 млрд, є проєктом цієї програми. Але його може виявитися не достатньо», – говорить економіст Олексій Блінов.
Додає, що фокус має бути на розвитку європейського напрямку. Україні потрібна дорожня карта переходу на європейські стандарти. Якою б довгою не була інтеграція, Україні потрібно нарощувати обсяг використання ресурсів європейських фінансових інституцій, європейських програм.
«Треба зрозуміти, що кошти необхідно залучати не тільки на відбудову, а також на глобальну перебудову інфраструктури. Остання, як результат, потягне за собою приватні інвестиції. Це ті перспективні доходи, які можуть надходити в економіку країни у мирний час. Бо ж, як свідчить історичний досвід, не варто покладати великих сподівань на конфіскацію заморожених активів ворога. Можемо згадати нацистське золото у швейцарських банках, яке зависло після війни. Очевидно, що буде часовий інтервал, коли Україна очікуватиме надходження репарацій. І цей час може стати критичним для нас. З іншого боку, російські активи заморожені у країнах, які нам допомагають, часто безповоротно. Ймовірно і вони можуть претендувати на ті $300 млрд», – говорить Олексій Блінов.