Малюнок: Олексій Кустовський
Нафта і харчі дорожчатимуть, долар дешевшатиме, рівень інфляції в Україні зростатиме… Більшість економічних прогнозів на 2008 рік виглядають саме так. Втім, попри всю повагу до експертів та авторитетних закладів, які передбачають подібний розвиток подій, ситуація на енергетичному, харчовому та фінаносовому напрямках може розвиватися й зовсім інакше.
Антипрогноз перший – нафтовий
$100, $110, $120 за барель… У розпал осіннього цінового стрибка на нафту, коли вартість бареля впритул підійшла до планки $100, більшість аналітиків стверджували, що в 2008 році ця тенденція зберігатиметься.
І справді – в останні дні грудня нафта після невеликого цінового «відкату» знову подорожчала і коштує $93. Втім, ця логіка вже не здається такою «залізобетонною». Восени 2007 року кожна нова цінова сходинка вгору супроводжувалася відповідною добіркою драматичних новин. Турки ось-ось увірвуться в іракський Курдистан, в Мексиканській затоці загроза урагану, в Канаді стався вибух на магістральному нафтогоні… Три місяці по тому, дивлячись на перелік цих «фатальних подій», розумієш: більшість з них або взагалі не відбулися, або виявилися зовсім незначними. І навпаки – коли турки наприкінці грудня справді влаштували бомбардування курдських селищ, це практично не вплинуло на ціну – принаймні, листопадова новина про «сильний туман в Мексиканській затоці» мала значно сильніші наслідки.
Це свідчить, що ціна на нафту наразі визначається не балансом попиту і пропозиції, а спекулятивними оборудками. Про це неодноразово говорили чільники ОПЕК у відповідь на наполегливі пропозиції збільшити виробництво. Вони стверджували, що нафти на ринку вистачає, і причиною зростання цін є не дефіцит, а спекуляції. А до ОПЕК варто прислухатися: стратегією цих країн є утримання нафтових цін на економічно обґрунтованому рівні. Достатньо високому, щоб мати значні прибутки, і при цьому не настільки високому, щоб покупці почали менше споживати й переходити на альтернативні джерела всюди, де це можливо.
А саме це зараз і відбувається в дуже значних масштабах. Справді, ті технології й розробки альтернативної енергетики, які за ціни $50–60 за барель нафти виглядають неприбутковою екзотикою, в нинішніх умовах сприймаються зовсім інакше. І йдеться не тільки про енергію вітру, сонця чи надміру розпіарений перехід до використання біологічного пального. Набагато більший вплив може мати загальне зменшення споживання енергоресурсів та прогрес нових технологій у галузі використання та накопичення електроенергії.
З урахуванням усіх названих чинників можна прогнозувати, що наступного року світова економіка «втікатиме» від високих цін на нафту, активно розвиваючи альтернативні джерела енергії. У свою чергу, виробники нафти робитимуть все, щоб не допустити чергового «обвалу» споживання і кризи перевиробництва. Відповідно, можна очікувати, що в 2008 році ціна на нафту знизиться до $80 чи навіть нижче. Що ж до цін на газ, то тут також все не так фатально, як видається на перший погляд. Промисловість України витримає нову ціну в $179,5 за 1 тис. м3, а населення і комунальна галузь «зведуть кінці з кінцями» за рахунок дешевого газу власного видобутку. Інша річ – надзвичайно низький тариф на транзит російського газу через Україну, але це тема окремої розмови.
[84]
Антипрогноз другий – харчовий.
Бензин замість їжі? Не факт
Після ознайомлення з численними аналітичними розвідками, що передбачають у 2008 році глобальний дефіцит продовольства і зростання цін на нього, створюється враження, що привид Томаса Мальтуса знову бродить Європі.
Якщо Мальтус у 1798 році вважав причиною неминучого голоду зменшення родючості земель, то 210 років по тому головним чинником «дорогої їжі» називають перехід від «харчового» сільськогосподарського виробництва до «енергетичного». Справді, і в Європі, і в Америці затверджено стратегічні плани, відповідно до яких значну частину загального обсягу споживання пального становитимуть біодизель та біоетанол, виготовлені з рослинної сировини. Умовно кажучи, площі, на яких раніше вирощувався хліб, будуть віддані на «вирощування бензину».
За уважного розгляду фактичної ситуації зі світовим зростанням цін на продовольство привертають увагу цікаві моменти. По-перше, найбільш драматично подорожчала пшениця (з €200 до €300 восени 2007 року) та молоко (в 2007 році ціна у світі зросла майже вдвічі). З певною натяжкою це можна пояснити «відтоком» в галузь біоенергетики. Однак прикметно, що ціни на цукор, а саме цукрова тростина є найкращою сировиною для біоетанолу, не тільки не збільшилися – навпаки, у світі спостерігається криза перевиробництва цукру. Так чому розвиток біоенергетики, який наразі тільки починається, спричинив подорожчання «небіоенергетичних» культур?
Проста і логічна відповідь на це парадоксальне питання знаходиться у площині не біоенергетики, а звичайної ринкової взаємодії попиту та пропозиції. Найімовірніше, що в 2007 році співпали кілька чинників – різкий спад експорту зернових із Австралії, країна, що є другим за величиною експортером пшениці у світі, четвертий рік поспіль страждає від засухи, і в 2007 році її врожай зменшився удвічі, циклічний пік цін на продовольство (перехід від «мінімуму» до «максимуму» спостерігається приблизно кожні 5–7 років, і останній загальносвітовий спад був у 2000 році), та зростання рівня споживання, й, відповідно, обсягів закупівлі зернових Китаєм.
Чого очікувати? Висока прибутковість зернових спричинила збільшення посівних площ, за рахунок чого прогнозований врожай в 2008 збільшиться на 4-45 млн. тон – до 648 млн.тон. Відповідно, якщо не станеться серйозних кліматичних лих в країнах, що є головними експортерами зерна, ціна на нього має зменшитися.
[85]
Антипрогноз третій – інфляційний
Прогнози щодо інфляції, яка очікуватиме Україну в 2008 році, наразі суттєво відрізняються.
У щойно прийнятому держбюджеті рівень інфляції визначений в розмірі 9,6% (за відповідного зростання ВВП на 6,8%). Однак при цьому голова Нацбанку України Володимир Стельмах називає інші показники – близько 15,5–16%. Втім, він не виключає і певного зменшення – до 14,8%. Натомість західні аналітичні установи оцінюють ситуацію більш похмуро: на їхню думку, інфляційні показники в 2008 році сягнуть 16–17%. На тлі стрімкого розвитку інфляції у другій половині 2007 року, яка значно перевищила всі розрахунки Уряду Януковича і становитиме, за попередніми оцінками, близько 14%, ці песимістичні прогнози видаються цілком імовірними.
Підстав оголошувати траур по українській економіці та соціальній сфері наразі немає. І цьому є одразу кілька причин. По-перше, за тих темпів зростання ВВП, які зараз демонструє Україна, інфляція близько 10% є неминучою. А по-друге, попри побоювання, що Уряд Тимошенко, реалізуючи передвиборчі обіцянки «помаранчевої коаліції», вкине в економіку мільярди незабезпечених гривень і тим самим розкрутить інфляційну карусель, це навряд чи відбудеться. Не за горами президентські вибори 2009 року – і аргумент «інфляція з’їла ваші прибутки» може стати головним козирем у боротьбі опозиції за симпатії виборців. Це чудово розуміє і прем’єр Тимошенко, і Президент Ющенко.
Судячи з усього, ситуація розвиватиметься за таким сценарієм: нинішній бюджет з його підкреслено соціальною спрямованістю послужить доказом того, як помаранчеві, прийшовши до влади, швидко виконали свої обіцянки перед народом. Якщо ж виконання цих обіцянок, попри всі зусилля, почне «розкручувати» інфляцію, за 2 місяці до бюджету будуть внесені відповідні зміни – Верховна Рада ухвалила, що 1 березня 2008 року буде розглянуто нову редакцію держбюджету. Саме тоді можна очікувати запровадження «захисних» економічних заходів, які не дадуть розгулятися інфляції вище нинішніх 14%. А якщо все піде як слід, то інфляція може знизитися ще на 2–3% – приблизно до того рівня, який спостерігався в 2005 та 2006 роках. [86]
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Володимир Омельченко,
експерт енергетичних програм з нафти і газу Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова
.jpg)
Газ подорожчаєЄ велика вірогідність, що ціна на нафту зростатиме. Хоча, іпотечна криза в США спонукатиме до зниження споживання енергоресурсів. Тому ціна на нафту протягом року коливатиметься по синусоїді, з загальним трендом на зростання. Український ринок нафтопродуктів повністю залежить від цін на міжнародних ринках. Власних ресурсів для стримування ціни на нафтопродукти немає. Можна передбачити, що наступного року частка імпорту світлих нафтопродуктів зросте з 38% до 45%, що пов’язано з низькою якістю нафтопродуктів вітчизняного виробництва.
На вітчизняному газовому ринку ситуація буде стабільною і передбачуваною. Цей ринок інертніший, ніж ринок нафтопродуктів, і реагує із запізненням у 9 місяців. Наступного року на 40% зростуть ціни на газ на внутрішньому ринку. Переглянути газову угоду і визначені в ній ціни Уряд Тимошенко не зможе. Україна не є суб’єктом перемовин із постачальниками газу із Казахстану чи Туркменистану. Цей газ законтрактований «Газпромом». Всі можливі експортні ресурси газу в Україну вичерпані, за виключенням Узбекистану, де ще тривають перемовини з «Газпромом».
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Алекс Ліссітса
президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
Зростання цін на продовольство нас не омине
На світовому ринку ціни на продовольство продовжать зростати, в першу чергу на молоко, зернові та олійні культури. Це пов’язано зі значним збільшенням виробництва біоенергетичних культур та відчутним дефіцитом продуктів харчування. Виробники біоенергетичних культур серйозно конкурують за сільськогосподарські площі з виробниками продовольства. Навіть в Україні щорічно площа під посіви ріпаку подвоюється і цього року досягне 1,3 млн га, включаючи ярий ріпак. Якщо тенденція збережеться, може постати питання щодо забезпечення внутрішніх потреб зерновими культурами. Наприклад, в США дуже багато зробили для впровадження технологій з виробництва біоетанола із зерна кукурудзи. Сьогодні там виникають питання щодо забезпечення продовольчою кукурудзою.
Україна, в принципі, вже є частиною світового ринку, тому ці тенденції будуть актуальними і у нас. Уряд має звернути увагу на низьку продуктивність та ефективність праці у сільському господарстві. Зараз середня ефективність роботи сільгосппідприємств в Україні не перевищує 40%, порівняно з найефективнішими господарствами країни. Якщо вдасться підняти продуктивність праці, то можна уникнути значного підвищення (пом’якшити зростання) цін на продовольство. Якщо ціни регулюватимуть адміністративним шляхом, то на продовольчому ринку виникне криза.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Ерік Найман
керівник управління інвестиційно-банківських послуг АКБ «Укрсоцбанк»
Долар дешевшатиме
Наступного року інфляція очікується близькою до нинішніх показників, в межах 13–15%. Соціальні виплати, зокрема можливі виплати по вкладам «Ощадбанку» часів СРСР, можуть впливати на підсилення інфляції, але це будуть не головні чинники. Щодо валютно-курсових прогнозів, то у першій половині 2008 року курс долара до євро може знизитися до відмітки 1,50–1,52, а у другому знову піднятися до позначки 1,45–1,5 долара за євро. Наявні усі економічні підстави для ревальвації гривні. Однак, доки банки керуються політикою стабільного курсу гривні до долара, яку визначає Національний банк України. Якщо почнеться ревальвація, то банки, швидше за все, переглянуть відсотки: по гривневих депозитах вони зменшаться, а по доларових чи євро – збільшаться. З врахуванням прогнозів, найкраще розміщувати депозити на термін від 6 до12 місяців, у пропорції 50/50 в гривні та євро.
Загалом же економіка продовжить зростання, утримуючи тенденцію 2007 року. Номінальні показники зростання ВВП у минулому році оцінюються дуже добре – на рівні 28–30%.