У Криму, в умовах, коли самозвана «влада» з метою «економії» намагається зливати окремі музеї в один, над природоохоронними територіями також нависла загроза скасування. Про це в «Українському тижні» пише кандидат біологічних наук Іван Парнікоза.
«Адже місцеві очільники відмовилися передавати кримські заповідні території в підпорядкування Мінприроди Росії, наголошуючи, що планують їх інвентаризацію. Переживати є за що, адже на момент анексії в Криму було 196 (220 тис. га) із 8 тис. об’єктів природно-заповідного фонду України (6%). За площею – 8,3% території АРК», – зазначає він.
Еколог перераховує загрози для кримського природно-заповідного фонду.
«Пролунали наміри ліквідації найцінніших охоронних територій: Опукського, Казантипського й Карадазького заповідників, а також національного природного парку «Чарівна гавань», – зауважує він .
Довкілля слід рятувати незалежно від режиму – це аксіома, вважає кандидат біологічних наук.
«Звичайно, кримські колеги-природоохоронці не здаються. Вони готують і розсилають різні звернення щодо неприпустимості ліквідації заповідних об’єктів. Від 2015 року анонсовано також регулярну конференцію «Заповідники Криму», – додає Парнікоза.
За його словами, українські вчені та природоохоронці не стоятимуть осторонь.
«Адже не можна просто так облишити все, чому було присвячено стільки років наполегливої праці. Проте їхні можливості наразі ілюзорні», – підкреслює еколог.
Детальніше читайте в матеріалі «Випробування кримської природи» в черговому номері журналу «Український тиждень».