Ми попросили їх відповісти на такі запитання:
1 Чому Україна після демаршу на літній сесії вирішила відновити роботу взимку новим складом?
2 Як повернення Росії в Асамблею вплине на порядок денний організації? Якими будуть наслідки призначення на посаду віце-президента ПАРЄ росіянина Пєтра Толстого?
3 Чи є загроза включення до делегації РФ депутатів, обраних в анексованому Криму?
Єлизавета Ясько, голова Постійної делегації, фракція політичної партії «Слуга народу»
1. Українська делегація не поверталася (з демаршу. — Ред.) до ПАРЄ, бо ми не виходили з Асамблеї чи Ради Європи. Ми вирішили взяти участь у роботі Асамблеї як її повноправний член. І наша робота була успішною. Це рішення ми ухвалили разом із союзниками, і воно було складовою нашої спільної стратегії, що має на меті подолання кризи в РЄ та відстоювання європейських цінностей. Дії завжди кращі, ніж бездіяльність. ПАРЄ — важливий майданчик для відстоювання українських інтересів. Щоб перемогти, треба боротися. Із цим гаслом ми й працюватимемо в Страсбурзі.
2. Віце-президент ПАРЄ — посада церемоніальна. Нагадаю, у цьому органі є аж 20 віце-президентів. Окрім почесного статусу це дає право входити до Бюро Асамблеї та просувати питання, цікаві для своєї делегації. Також інколи віце-президенти ПАРЄ ведуть засідання Асамблеї. Зазначу, що мій колега Олександр Мережко теж обраний віце-президентом ПАРЄ, тож він зможе «урівноважити» Толстого (новообраний віце-президент Асамблеї від російської делегації. — Ред.). Російська делегація велика, але не настільки впливова, щоб нав’язувати свій порядок денний ПАРЄ. На це найбільше впливає керівництво та чиновники Асамблеї. З національних делегацій найвпливовіші ті, що з країн Західної Європи. Крім того, Росію дуже ослаблює те, що її делегати не входять до політичних груп. Водночас ми не виключаємо, що РФ просуватиме теми, які кидатимуть виклик інтересам України та/або європейським цінностям. Ми це відстежуватимемо й відповідно реагуватимемо.
3. У разі включення в делегацію депутатів від Росії, обраних в анексованому Криму, ми оскаржуватимемо повноваження російської делегації знову. Це буде дуже важким порушенням міжнародного права й правил Асамблеї. У цьому питанні на нашу користь грає висновок Венеціанської комісії щодо так званих виборів у Криму, який був оприлюднений у грудні 2019-го. Російське керівництво це розуміє, тому на зимовій сесії таких осіб у делегації не було.
Читайте також: Валіза Шредінґера
Володимир Ар’єв, колишній голова Постійної делегації, народний депутат від фракції «Європейська солідарність»
1. По-перше, можна було б організувати ефективніший демарш ще торік у вересні, якби тодішній голова комітету, який на той момент перебрав на себе фактично волюнтаристські функції представника України в ПАРЄ, поїхав на зустріч та ухвалив би рішення одразу. Не чекали б після цього «Слуги народу» три тижні, а представляли б уже в ПАРЄ свої ініціативи. Є питання стратегії, комунікації, взаємодії між гілками влади. Мені вдалося дізнатися, що жодної допомоги від Офісу президента не було й, навпаки, що спочатку «Слугам народу» давали рекомендацію не «атакувати» Росію. Але коли РФ «атакувала» українців, тоді вже нова делегація України змінила наративи. Не підготували заздалегідь ґрунт для просування своїх ідей. Зокрема, згідно з рішенням Венеціанської комісії можна було б зініціювати запровадження в правилах і процедурах індивідуальних санкцій проти парламентаріїв, обраних незаконними голосами на окупованих територіях. Параграф 57 рішення Венеціанської комісії де-факто про те й говорить, дає пас Асамблеї. Та наші це не використали. Хоча я, наприклад, деяким членам делегації з провладної більшості радив так зробити. Була хаотична й реактивна позиція, а не проактивна. З такою позицією, я вважаю, в Асамблеї немає чого робити, перебувати в ній навіть гірше. Бо складається враження, що прийшли українці, які просто розгублені, не знають, чим займатися, лише відповідають на той порядок денний, який диктує Росія та проросійські лобісти, а свій не пропонують.
2. Росіяни просувають певні речі, за деякі з них їм по голові надавали. Але це не так завдяки нашій владі, як завдяки представникам з опозиційних фракцій, які раніше працювали в ПАРЄ, або нашим колегам, зокрема з країн Балтії.
3. Депутати, які беруть участь у роботі ПАРЄ з РФ й обрані завдяки голосам зокрема з Криму, ті, що обрані в загальноросійському виборчому окрузі, делегітимізують рішення ПАРЄ та європейську інституцію загалом. Венеціанська комісія вказала на ці речі, але, за її словами, остаточне рішення має бути за ПАРЄ. Я вважаю, що наша делегація могла ефективно використати в ПАРЄ рішення Комісії для противаги зміщенню процедури запровадження санкцій за серйозні порушення, як відбулося в січні. Тепер уже це набагато складніше зробити.
Марина Бардіна, член Постійної делегації, фракція політичної партії «Слуга народу»
1. Участь української делегації в зимовій сесії ПАРЄ важлива, оскільки Асамблея — це майданчик захисту прав людини, верховенства права та демократії. Тому ми як країна маємо використовувати цю платформу на свою користь, для просування своїх цінностей. ПАРЄ — це не лише місце, де Україна може говорити про окупацію наших територій та анексію Криму. Ми ще й маємо захищати права людини в усьому світі, у ккраїнах — учасницяхРади Європи, а це 47 держав. Тому ми їхали з досить потужним порядком денним. Насамперед це оскарження повноважень Російської Федерації, власне, результат наших консультацій із кількома національними делегаціями «Балтік+». Були оскаржені повноваження та пройдена відповідна процедура в ПАРЄ. За результатами голосування російська делегація все ж таки схвалила свої повноваження і продовжує роботу.
2. Переговори з країнами, які підтримували Росію в залі, показали, що їхня позиція зумовлена таким баченням, що РФ повинна й далі мати зобов’язання перед Радою Європи. Адже таким чином Асамблея здатна впливати на захист російських громадян. Що стосується призначення росіянина Толстого віце-президентом ПАРЄ, то він один із 20 віце-президентів, тобто міг би й автоматично зайняти це місце, якби його повноваження не були оскаржені. Україна цього разу теж автоматично могла б отримати посаду віце-президента. Оскільки щодо Толстого ми робили оскарження, то відбулася процедура таємного голосування за обрання його кандидатури. Розрив між «за» і «проти» становив 17 голосів (117 проти 132). Він невеликий і дає надію на те, що багато делегатів сповідують цінності Ради Європи й не готові миритися з тим, щоб антисеміт, людина, яка використовує мову ненависті, була представлена в керівному органі Асамблеї. Під час цієї сесії ми продемонстрували свою зацікавленість у боротьбі за права жінок, зокрема жінок під час конфлікту та вразливих груп жінок у доступі до політичного, соціального життя. Уже є результати роботи, їх кілька. По-перше, це оскарження повноважень, під час яких було підтримано дві правки української делегації про те, що Росія має виконати всі попередньо ухвалені резолюції Ради Європи, а також закріплення Асамблеєю статусу анексії Криму. По-друге, це рішення комітету з прав людини про те, щоб відправити на оцінку Венеціанської комісії запропоновані президентом Росії Владіміром Путіним зміни до конституції РФ, які підривають міжнародне право. По-третє, це ухвалена резолюція про стан моніторингової процедури, у якій визнано, що Росія є стороною мінських домовленостей. Це була правка української делегації, вона нас посилить у мінському процесі.
Читайте також: Необачність чи поблажливість?
Олексій Гончаренко, член Постійної делегації, фракція політичної партії «Європейська солідарність»
1. Демарш був на літній сесії (одразу після повернення Росії) і стосувався саме її. Надалі готовності до бойкоту від наших колег немає. Тому зараз українська делегація повинна бути в ПАРЄ і боротися на цьому важливому міжнародному майданчику. Ситуація складається так, що нині нам доводиться з подвійною силою протистояти російським пропагандистам та оспорювати присутність російської делегації в стінах Асамблеї. Разом із нашими міжнародними друзями ми використовуватимемо для цього всі можливі інструменти. Зокрема, і демарш, який можна організувати в інший спосіб, бойкотуючи засідання і комітети. Таким чином ми матимемо змогу впливати на ситуацію та продовжимо відстоювати наші інтереси.
2. Призначення Толстого віце-президентом не впливає принципово на порядок денний, але має символічне значення зі знаком мінус. Нагадаю, що він антисеміт, а його призначення відбулося в день пам’яті жертв Голокосту. Інший Толстой, якого я поважаю, написав твір «Анна Карєніна». ПАРЄ, подібно до Анни, розривалася між європейськими цінностями та російськими грошима. І останніми рішеннями фактично вчинила самогубство. Повернення російської делегації загалом ставить під сумнів легітимність тих рішень, які організація ухвалюватиме далі. Це поглиблює кризу, що розпочалася торік. На найближчому порядку денному має стояти виключно її розв’язання, яке передбачає справедливі санкції щодо країни-агресора та недопущення спроб повторити такі випадки. Інакше ПАРЄ перетвориться зі «сторожового пса демократії» на «клуб за інтересами». Це ставить під загрозу дотримання прав людини, верховенство права та демократію в усій Європі.
3. Ми заперечуємо присутність російської делегації в принципі, адже в ній уже є люди, які підтримували анексію Криму. Загалом потрібно робити все для того, щоб питання анексованого Криму не зникало з порядку денного, з жодного рішення, що пов’язане з Росією. Наприклад, ми домоглися того, щоб у резолюції про повноваження російської делегації була згадка про те, що Крим — це Україна.
Сергій Соболєв, перший заступник голови Постійної делегації, фракція «Батьківщина»
1. На мій погляд, не можна було не йти (щодо рішення взяти участь у сесії ПАРЄ. — Ред.). Я вважаю більшою помилкою те, що через ігрища проросійського президента ПАРЄ ми втратили можливість брати участь у засіданнях комітетів, у підготовці найважливіших доповідей, безпосередньо в роботі комітетів, від яких багато залежало. Нас фактично позбавили цих можливостей тільки через зухвалу поведінку президента ПАРЄ (Ліліан Морі Паск’є. — Ред.), яка цілковито підігравала росіянам. РФ повернулася ще півроку тому. Мені здається, не можна підмінювати поняття. Резолюція, яка проголосована ще за попереднього скликання делегації, коли ми там працювали, передбачала повернення.
Принаймні в резолюціях мають бути ті питання, які карають Росію. Якщо ви почитаєте резолюцію щодо загального моніторингу, то Росії там присвячено три чверті. Ключова частина — опис ситуації з російсько-українською війною, загарбанням Донбасу, анексією Криму, порушенням прав людини. Я вважаю, що все можливе в нинішньому скликанні Парламентської асамблеї було зроблено. І ключове, чого ніколи не було: ПАРЄ фактично визнала, що Росія є учасником мінського процесу. Це те, від чого вона завжди втікала. Тепер ПАРЄ визнала, що РФ — країна-агресор як безпосередній учасник мінського процесу. Тож загалом зараз ми почали роботу з того, що Росія вже була в складі ПАРЄ. Її повернули без будь-яких застережень. Те, що ми зробили, коли щонайменше 10 країн намагалося зупинити ходу РФ та ухвалити бодай якісь санкції, уже є підтвердженням того, що не все буде так просто для неї в ПАРЄ.
2. Щодо призначення Толстого. Від цієї посади нічого не залежить. Президент ПАРЄ — представник ліберальної групи, яка не дозволить діяти так зухвало, як дозволяв собі попередній президент.
Читайте також: Фінляндизація принципів
Євгенія Кравчук, заступник члена Постійної делегації, фракція політичної партії «Слуга народу»
1. Зазвичай щорічна сесія починається із січня, тому фактично ми стояли між вибором не працювати цілий рік або працювати й захищати свою позицію, працювати з європейськими партнерами. Ми вирішили, що повноцінна робота на цьому етапі буде доречнішою. Насправді те, що Росія повертається в ПАРЄ без санкцій, було зрозуміло ще в червні минулого року, будьмо відверті. Відтоді баланс сил не міг змінитися кардинально, бо рішення було саме тоді. Але все ж таки росіяни вислухали багато неприємної для них правди під час обговорення challenge of credentials (оскарження повноважень. — Ред.) і моніторингової резолюції, яка щороку готується моніторинговим комітетом і голосується в ПАРЄ. У ній є низка країн, які перебувають під моніторингом, серед яких і РФ. Фактично третина цієї моніторингової резолюції була присвячена порушенням прав людини в Росії. Правка по Криму була додана в резолюцію, те, що Росія повинна виконати попередні резолюції, зокрема вийти з незаконно анексованого Криму. Також пройшла правка про те, що РФ визнається стороною мінських домовленостей і має їх виконувати. Це викликало величезну критику російських представників під час обговорень.
2. Рада Європи складається із 47 країн. Відповідно сподіватися на те, що обговорюватимуться лише питання України та Росії, щонайменше нелогічно й нереалістично. Але ми можемо, зважаючи на те що Росія вже повернулася і всюди прописано, що вона повинна виконувати резолюції, разом з іншими європейськими колегами нагадувати й аргументовано доводити позиції. Що чекає нас у 2020 році? По-перше, великий моніторинговий звіт саме щодо Росії, тобто є звіти загальні, а є за окремими країнами. Такий звіт буде й щодо України, і ми очікуємо, що цього року приїдуть представники ПАРЄ на зустрічі високого рівня. Також обговорюється візит до окупованого Криму для перевірки прав людини. Ми, як українська делегація, наполягали, і з цим абсолютно погоджуються європейці, що в’їзд може відбуватися лише з території України та за погодженням з українською владою. Толстой відомий своїми антисемітськими висловлюваннями, використовує мову ненависті щодо України та країн Балтії, і в принципі процедура голосування для нього була досить принизливою. Російська делегація дуже постаралася, щоб він потрапив на посаду. Що робить віце-президент? Фактично веде засідання, коли немає президента, або по черзі. Зазвичай вони йдуть «за папірцем»: ставлять документи на голосування, оголошують тих, хто виступає. За ідеєю, вони не мають права суб’єктивно висловлюватись. Якщо Толстой дозволятиме такі висловлювання собі, то згідно з правилами ПАРЄ це можна оскаржувати.
3. Росіяни не наважилися включити до своєї делегації представників окупованого Криму. Одна з претензій України й балтійців полягала в тому, щоб під час голосування в Держдуму РФ були враховані голоси людей, які проживають на окупованій території. Але йдеться про невелику частину загальної кількості виборців РФ, тож це, на думку тих, хто ухвалював рішення, загалом не вплинуло на те, що саме ці депутати мають представляти виборців Росії, бо, по суті, вони є представниками національних парламентів. Я впевнена: якби вони включили представників, яких було обрано в Криму, це можна було б оскаржити у відповідному комітеті і їхні повноваження були б обмежені.
Дмитро Лубінець, член Постійної делегації, депутатська група «За майбутнє»
1. Демарш я оцінюю негативно. На мою думку, ми не повинні були втрачати парламентський майданчик, де можна висловлювати позицію щодо РФ та будь-якої іншої європейської країни. Водночас я не знаю, хто ухвалював рішення, однак якщо ми вже заявили демарш у попередньому скликанні, то слід було взагалі не їхати зараз. А вийшло так, що Україна напіввагітна: ми заявили демарш, подивилися, що він ні до чого не привів, і повернулися. Повернулися зі втраченими позиціями. Як тільки ми пропустили осінню сесію, втратили ключові посади в комітетах, можливість призначати суддів у ЄСПЛ, втратили представника у Венеціанській комісії. Це все сталося тому, що ми не приїхали. Тож демарш призвів до негативних наслідків. Зараз ми фактично почали з чистого аркуша. З тим самим зіткнулися наші колеги у 2014-му. Росія — агресор, що підтверджують наші європейські колеги, але в лапках. Ви ж нібито з ними про щось домовляєтеся, кажуть вони, то чому ж ви проти повернення делегації РФ? Ви домовилися про заручників? Обмінялися? Моряків вам повернули? Кораблі повернули? А ви тут кажете, що Росія нічого не виконує. То ви з ними або не домовляйтеся, або не кажіть, що вони зовсім нічого не виконують. Такі аргументи лунають від європейських колег проти української делегації.
2. Від призначення Толстого гірше вже не стане. Для нас просто це було показово. Повернули делегацію, надали повноваження, проголосували за Толстого. Сама по собі проблема не в тому, що людину від Росії призначили віце-президентом, а в його особистості. Того дня був День пам’яті жертв Голокосту, а депутати ПАРЄ голосують за особу, яка дозволяла собі прямі антисемітські висловлювання. На мій погляд, це свідчення того, що депутати Асамблеї обрали курс на налагодження діалогу з РФ. Це, безперечно, погано для України. Раніше ми чули тільки український голос. Тепер чутимемо і український, і російський. Однак якби нас там не було, то чули б тільки Росію. Ми побачили, що європейські цінності можна купити за €30 млн членських внесків на рік і всі заплющать очі на те, що ти агресор, що ти порушуєш права людини в себе на території, що ти відмовляєшся від конвенцій, які сам ратифікував, що ти подав зміни до Конституції РФ, де визначено, що національне право має перевагу над міжнародним. Про це мовчать і сприймають Росію як хорошого партнера.
3. Якщо Росія навіть включить до делегації депутатів, обраних в анексованому Криму, позиція України має лишатися незмінною. Ми повинні заявляти, комунікувати з партнерами, наголошувати на цьому, казати, що наступним кроком ви визнаєте анексію Криму. Думаю, якраз на це в Європі не готові. Це єдине, що може якось їх стримати. Це поки що «червона лінія» для ПАРЄ.