Едвард Лукас зауважує, що раніше західні розвідки могли пеленгувати діяльність російських шпигунів і громил, але майже не реагували на неї. Таку стриманість пояснювали двома вагомими причинами: страхом зашкодити діловим відносинам з Росією та небажанням "світити" приховану роботу органів державної безпеки та розвідки. Однак тепер ця ситуація змінилася. "Терпець Заходу щодо Кремля вичерпався. Як і сподівання на продуктивні торгові та інвестиційні зв’язки. До того ж розвідувальні служби краще навчилися користуватися інформацією як зброєю. Раніше таємниці тліли на столах у кабінетах політиків. Тепер вони спалахують у медіа", – пише журналіст.
Читайте також: Які військові потужності має Росія у Південному військовому окрузі – звіт
Автор також підкреслює, що проблеми для Кремля ускладнює ще й робота розслідувачів інформації з відкритих джерел, як-от Bellingcat. Крім того, Лукас наводить приклад тісно пов’язаного з Кремлем російського бізнес-магната в галузі кібербезпеки Владіслава Клюшина, якого заарештували в березні, коли він прилетів (приватним літаком) відпочити на гірськолижному курорті. США домагаються його екстрадиції, формально – за звинуваченнями в торгівлі інсайдерською інформацією, але (як випливає з нового матеріалу в London Times) це може бути насправді за підозрою про його зв’язки з угрупованням Fancy Bear при ГРУ, через яке Росія здійснювала хакерські атаки на політичну систему США у 2016 році. "Подвійні погрози викриття-екстрадиції – лише початок систематичної відповіді Заходу на активні заходи Росії. Зробити слід ще набагато більше, особливо в розширенні інструментарію для протидії загрози (часто значно тоншої) з боку Китаю", – додає журналіст.