Країнам Кавказу, Південно-Східної, Центральної Європи та Балтики загрожують дії Кремля: від підкилимного лобіювання до прямого військового тиску з Росії. Про це пише британський журналіст і публіцист Едвард Лукас у черговому числі «Українського тижня».
На його думку, елементи цієї проблеми давно вже були очевидними, але ми не бачили, як саме вони поєднуються.
«Ми нарікали на силову, репресивну поведінку деяких гаданих союзників (режиму Алієва в Азербайджані й запального, суворого Міхеїла Саакашвілі в Грузії), безпорадність болгарської влади перед мафією, неповагу Віктора Орбана в Угорщині, а Роберта Фіцо – у Словаччині до верховенства права, слабку реакцію чехів на корупцію і неспроможність президента Польщі подолати всюдисущу й некомпетентну бюрократію», – пише Лукас.
За його словами, ми помилково вважали, що воюємо із привидами минулого, а не з демонами майбутнього, і не побачили, як Росія розпалює і використовує ці слабкості.
«Після видовищного розвалу радянської імперії наприкінці 1980-х та хаосу 1990-х важко було уявити, що Кремль коли-небудь диктуватиме свою волю на колишніх «кривавих землях» – смузі від естонського Таллінна до грузинського Тбілісі, де тоталітарні ідеології сіяли спустошення і смерть десятки років тому. Але холодна війна не скінчилася. Вона просто завмерла на кілька років. Росія залишається геополітичним претендентом і супротивником», – зазначив публіцист.
Едвард Лукас змальовує загальну картину: Захід відступає, а Москва перемагає, найгостріший конфлікт – через Україну.
«Росія обезголовила й розчленувала свою найближчу та найважливішу сусідку без жодного пострілу. Вона настільки деморалізувала й заплутала Київ підривною діяльністю, пропагандою і спецопераціями (цю суміш іще називають гібридною війною), що в березні 2014-го змогла захопити стратегічно важливий Крим», – пише автор.
Детальніше читайте в матеріалі "Час прокидатися" у №19 "Українського тижня”.