Гонка цифрових озброєнь вийшла з-під контролю. Кіберзброя стає дедалі складнішою, тоді як наша залежність від комп’ютерів і мереж зростає. Про це на сторінках Тижня пише британський журналіст Едвард Лукас.
«Кілька рядків коду й недобрі наміри можуть призвести до падіння авіалайнера, пожежі в будинку, відключення електромережі чи паралічу фінансової системи. У взаємопереплетеному та взаємопов’язаному світі всі кібердержави мусять бути зацікавлені в тому, щоб утримуватися від таких атак», — йдеться в матеріалі.
За словами Лукаса, не варто шукати відповідей у стримування кіберзлочинності у ядерній добі, адже боєголовку й ракету, яка її несе, можна точно виміряти й розрахувати. Те саме стосується засобів їхнього перехоплення. Тобто супердержави могли поставити в центрі контролю та стримування ядерної зброї принцип прозорості. А цифрова зброя невидима, про її потужність можна тільки здогадуватися. У реальних бойових діях («кінетичних» на військовому жаргоні) ви також добре знаєте, хто у вас стріляє. У кіберпросторі — самі загадки.
Він зауважив, що чи не найскладніший для військових планувальників момент: цифрова зброя може вдарити по енергетичній, фінансовій чи транспортній системах, які їм мало або й зовсім непідконтрольні.
«Одна справа — зміцнювати бомбосховища проти ракетно-ядерних ударів, і зовсім інша — убезпечувати політику країни. Але чи не найбільша вразливість країн — це недбале поводження індивідуальних користувачів із логінами й паролями», — пише журналіст.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»