е-Демократія

«Люди служать людям» – це мотто канадського інтегрованого урядового порталу Service Canada, на якому громадяни можуть у режимі он-лайн, приміром, подати документи на отримання соціальної допомоги в разі втрати працездатності чи народження дитини, змінити свою адресу в податковій декларації або оформити заявку на продовження дії паспорта. Знуджені черги під кабінетами чиновників, куці прийомні години під час робочого дня, в які важко потрапити зайнятим людям, безглузда паперотворчість не­ефективної бюрократії та хабарі за пришвидшення адміністративних про­­цедур – у разі успішного розвитку електронного врядування (e-government) усе це поступово відходитиме в минуле. Та лише в тих країнах, що зможуть тримати руку на прискореному технологічному пульсі сьогодення.

Шкала вимог

Так, Євросоюз наприкінці минулого року прийняв iAction Plan-2010 із розвитку е-вряду­вання й розробив п’ятирічну стратегію для поступового переведення більшості послуг, що надаються громадянам Євросоюзом та національними урядами, а також публічних дебатів в інтернет. Це рішення – рефлексія Брюсселя на неухильну зміну самої концепції електронного уряду: інформування та оприлюднення можновладних рішень на урядових веб-сторін­ках, можливість завантажувати з них офіційні бланки й форми не можуть ­сьогодні іменуватися е-вря­дуванням – цього вкрай замало. Сучасне публічне он-лайн-адміністрування – це, насамперед, надання через інтернет послуг і відповідно мінімізація потреби громадян та бізнесу безпосередньо звертатися до урядових офісів. У цій царині цінуються такі алгоритми он-лайн-трансакцій, за яких клієнтам не потрібно буде додатково вести листування з чиновниками, щось доз’я­со­ву­ва­ти, дозаповнювати. До цього слід додати також інтернет-дебати, чат-конферен­ції, коментування відвідувачами урядових порталів поточних рішень тощо.

Е-країна

На початковому етапі переселення в інтернет державної та муніципальної бюрократії коштує чимало. Наприклад, Сінгапур, один зі світових лідерів з упровадження ідеї електронного уряду, витратив на це $750 млн. Канада, щоб об’єднати в межах свого Government On-line 30 державних департаментів та агенцій і 130 видів послуг, витратила спочатку $160 млн на програмне забезпечення та дизайн, а впродовж наступних чотирьох років (2002–2006) – ще $600 млн на повномасштабне втілення проекту в життя. У довготерміновій перспективі дивіденди від цих інвестицій можуть у багато разів перевищити самі інвестиції. Так, в американському місті Альбукерке, де єдина муніципальна інтернет-мережа об’єд­нала 20 департаментів і сім тисяч службовців, зафіксували 2000% (!) повернення капіталовкладень. 

Сучасне е-врядування має найрізноманітніші рівні, форми й інструменти. Так, популярна тенденція в цій галузі – персоналізація інтерфейсу та кошика послуг, коли клієнт може адаптувати веб-портал під власні потреби. Ця технологія використовується, приміром, у Сінгапурі на сайті www.myecitizen.sg. Усі сінгапурці з юних років мають свій електронний паспорт (SingPass), що є перепусткою до всіх порталів е-уряду. Крім згаданого вище, є головний портал урядового обслуговування населення (www.gov.sg), звідки платники податків можуть прямо перейти до свого податкового профілю; портал для громадського обговорення поточної політики (http://app.reach.gov.sg).

Загалом у цій країні віртуальний е-уряд функціонує як паралельна до реального Кабінету міністрів структура. Усі послуги та інформація, що надаються в межах програми електронного врядування, групуються в кластери, так звані eTowns. Кожен із них очолює один із міністрів уряду, відомство якого відповідає за більшість послуг, що надаються у конкретному електронному міс­­течку. Таким чином, е-гро­ма­дяни живуть у е-містах, звертаються до своїх е-міністрів, призвичаюючись до абсолютно нового модусу відносин громадян і влади. У цій країні 80% урядової політики всебічно представлено через інтернет, а 60% публічних дебатів відбуваються на е-форумах. Ще однією революційною інновацією Сінгапуру є видача через інтернет ліцензій на ведення бізнесу. Усіх бюрократичних митарств малого й середнього бізнесу можна уникнути за рахунок кількох кліків і кнопки upload.

Галузеві е-успіхи

Економія часу, ресурсів та оперативне реагування на запити громадян – це ключові переваги е-врядування. Так, у вже згадуваному місті Альбукерке після запровадження інтегрованого муніципального порталу в кілька разів зменшився час, що минає від надходження скарг і прохань громадян до їхнього задоволення. Приміром, на прохання мешканців одного з кварталів графіті на стінах будинку витерли впродовж 24 годин. Раніше роздратованим громадянам довелося б чекати щонайменше два – чотири дні. Часті скарги мешканців міста на великогабаритне сміття, розкидане поблизу помешкань, раніше задовольнялися протягом тиж­­ня. Віднині ж сміття прибирають того самого дня, коли надходить сигнал.

Інший приклад: у Східній Франції процедура реєстрації земельних актів узагалі не змінювалась протягом останніх 100 років. Як наслідок – накопичилося 40 тис. томів документів, із якими бідолашні судді та нотаріуси не могли дати ради. Громадяни ж витрачали на оформлення своїх прав власності на землю тижні, а то й місяці. Зрештою, на урядовому рівні було вирішено запровадити електронну систему реєстрації земельних актів, доступ до якої суддів, нотаріусів і громадян здійснюється через відбитки пальців.

Ще один цікавий приклад галузевого застосуван­­ня технологій е-врядування подали регіональні органи соціальної опіки людей похилого віку в Чеширському графстві у Великій Британії. Донедавна траплялося, що різні організації та служби дублювали свої функції, тобто до когось зі стареньких людей приходили в гості соціальні працівники одразу з кількох служб, а про когось забували зовсім. Щоб уникнути цього в майбутньому, було створено віртуальну громаду всіх соціальних агенцій, що так чи інакше опікуються людьми похилого віку. Головне – на її порталі підтримується зворотний зв’язок із клієнтами. Завдяки цьому витрати на їхнє відвідування й допомогу зменшилися на 20%.

А загалом внутрішньо- і міжвідомча співпра­ця (gover­nment-to-government) є дуже важливим виміром е-вря­ду­вання, що доповнює взаємодію уряду та громадян (government-to-citizens). ­Інтегровані галузеві портали ­дають змогу відповідним інсти­туціям та їхнім локальним відділенням отримувати вичерпні дані й відстежувати галузеві тенденції. Так, найбільший поліцейський департамент США у Нью-Йорку запровадив доступну через інтернет систему Crime Information Warehouse, в якій оперативно подається вся інформація щодо злочинів, аналізуються останні тенденції та небезпеки. Таким чином, офіцерам поліції, які ведуть досудове слідство, віднині не потрібно складати розлогих звітів і завалювати свої столи товстими томами.

Отже, країни – лідери демократичного врядування й технологічного розвитку сьогодні шукають нові шляхи оптимізації публічного адміністрування. Лише на перший погляд в е-уряді людям служать комп’ютери та інтернет. Он-лайн-ад­мі­ністру­ван­­­ня – це прояв людиноцентричної, або клієнтоцентричної, моделі держави, тому насправді людям тут служать люди. А ось паперотворчість і хабарництво паразитарної держави абсолют­но несумісні з концепцією е-уряду.

[1771]