"Щодо закону Ківалова-Колесніченка, то ми після його появи заявили: ми хочемо, щоб кримськотатарська мова була однією з офіційних. Але не на базі цього закону. Тому що функціонування нашої мови не повинне залежати від нашої кількості", – сказав Джемілєв.
Він переконаний, що кримськотатарська мова повинна визнаватись офіційною на всій території автономії.
"Бо зараз, окрім вивіски на будівлі Верховної ради АРК, котра зроблена трьома мовами, кримськотатарська як офіційна ніде не функціонує", – зазначає Джемілєв
За його словами, у Криму діє близько шестисот загальноосвітніх шкіл, і серед них з українською мовою навчання – сім, з кримськотатарською – чотирнадцять. Всі решта – російські.
"Та й наші «національні» школи такими назвати важко, бо там хіба що в початкових класах поглиблено викладають кримськотатарську мову, а далі все йде російською. До речі, за офіційними даними, українці складають на території АРК 24%, а в них іще менше шкіл, ніж у кримських татар", – відзначив Джемілєв.
Таким чином, додав він, на 14 кримськотатарських шкіл лише одному з десяти дітей шкільного віку дають "хоч якусь можливість отримати освіту рідною мовою".
Щодо українців, то їм, на думку Джемілєва, ще складніше. "І якихось зрушень на краще після прийняття «мовного закону» не видно", – вважає він.
"Я на початку лютого дивився ефір спікера ВР Володимира Рибака на 5 каналі, де його питали про можливі зміни до цього закону…Так він відверто сказав, що закон спрямований в першу чергу на підвищення статусу російської мови, і в цьому сенсі такі зміни можливі. Але, мовляв, є побоювання, що це негативно сприймуть представники інших національностей. Тобто він визнав, для чого цей закон приймали насправді", – відзначив Джемілєв.
Повну версію інтерв'ю з Мустафою Джемілєвим читайте тут.
Як відомо, Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент України Віктор Янукович підписав його, а набув чинності закон 10 серпня. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.