Дитяче

Мені подобається спілкуватися з дітьми. Вони розповідають щось таке, що ми самі не вигадаємо. Останні з розмов. Син пояснює, хто такі герої радянських мультиків, а саме піонери: «Ну це ті, хто старі, тобто хто на пенсії». Ще десяток-другий років, і це буде суща правда. А ще йому неймовірно цікаво знати про те, хто жив у Радянському Союзі і як їм там жилося. Донька мріє про те, що виросте, і міркує: «Буду дольосла, велика-вели­­ка, як тато, і ходитиму в садочок. Дітки будуть битися, а я їх свалитиму. Ти, мама, будесь маленька і теж ходитемесь у садочок. Алє плакати не будесь, ти ж доросля», – отакий оксюморон доньчиної логіки.