Дитяча лікарня без майбутнього

Проект «Дитяча лікарня майбутнього» мав навіть більше ніж потрібно для успіху: участь президентської родини, найбільші доброчинні внес­ки, пункт в Універсалі національної єдності… Навесні 2006 року перша леді країни і керманич фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко заклала капсулу на місці, де вже навесні 2009-го мала б височіти найсучасніша дитяча лікарня в Європі. Під час телемарафону в грудні 2006 року було оголошено безпрецедентну суму зібраних коштів – 242 млн грн (на той час майже $48 млн). Проте на ділянці досі немає навіть фундаменту, а всі зібрані гроші лежать на рахунку в одному з банків, де введено тимчасову адміністрацію.

 

 

У фонді «Україна 3000» стверджують, що будівництву завадили бюрократичні перепони і проблеми з відведенням землі.

 

Від початку, у 2006-му році, ділянку було виділено на території vip-лікарні «Феофанія». «В межах цієї ділянки ми визначили місце розташування майбутньої лікарні, так звану пляму забудови, – розповів Тижню голова наглядової ради фонду «Дитяча лікарня майбутнього» Андрій Мирошніченко. – Проте через особливості архітектурного рішення, запропонованого нашими проектантами, а також через розташовані на ділянці геодезичні знаки, ми змушені були посунути пляму забудови на кілька сотень метрів. Тут з’ясувалося, що під забудову потрапляють близько 100 реліктових дубів. І коли почали надходити звернення громадян, ми прийняли рішення про перенесення всієї ділянки».

 

Влітку минулого року було визначено нову ділянку – 10 гектарів без зелених насаджень на відстані близько 500 метрів від попередньої. Проте ці десять гектарів входили до складу Національного парку «Голосіївський», де будівництво, звісно, заборонено. «Почалася робота по вилученню цієї території з меж «Голосіївського», – продовжує Мирошніченко. – Фактично на кожному кроці ми стикалися з бюрократичними перепонами. І ось 19 лютого цього року в кінці кінців Київська міська рада прийняла рішення про закріплення за «Дитячою лікарнею майбутнього» земельної ділянки, яка на той момент вже не була частиною Національного парку».

 

Так і вийшло, що настільки важливий і безпрецедентний проект, який впроваджує перша леді й підтримує президент, завис у повітрі на цілих три роки. Пан Мирошніченко не вбачає в цій ситуації нічого дивного: «По-перше, підтримка на високому рівні не означає, що потрібно обходити якісь офіційні моменти. По-друге, бюрократія – це бюрократія, і якби вона не захищалася, то її вже не було б».

 

За його словами, давати в 2006-му прогнози на 2009 рік було помилкою і надмірним оптимізмом. Тепер жодних термінів не називають. Коли буде збудовано лікарню, невідомо. Коли почне працювати – тим більше. Спочатку проект має пройти містобудівну раду, потім буде визначено забудовника. Також потрібно затвердити проект у державній комісії, до якої слід підготувати детальний робочий план будівництва. А коли розпочнеться будівництво, тоді й назвуть терміни його завершення.

 

 

Зібрані кошти Фонд поклав на депозитний рахунок у Трансбанку (на той час середньозважена ставка за гривневими депозитами на ринку становила 13,5% річних). Цей банк обра­ли тому, що його власник Володимир Костерін одним із перших зробив доброчинний внесок, а його медіа (телеканал «Тоніс» і нині покійна «Газета 24») надавали інформаційну підтримку проекту. Проте, вочевидь, відіграли роль й особисті дружні стосунки Костеріна з керівництвом Фонду.

 

Тільки-но вдарила криза, у Транс­­­банку виникли проблеми з ліквідністю. Зараз у ньому введено тимчасове адміністрування Нацбанку. Депо­зити, звісно, заморожено що­най­менше до кінця літа.

 

«В кінці минулого року, коли стало зрозуміло, що Трансбанк потрапив до групи ризику, на багатьох зустрічах з народними депутатами і людьми, що мають стосунок до власників банку, я ставив питання про загрозу і політичні наслідки для проекту Дитяча лікарня майбутнього, – каже екс-голова Секретаріату президента Олег Рибачук. – В умовах тимчасового адміністрування неможливо розібратися, чи є гроші на рахунку, чи ні. І чи можливо взагалі ними скористатися».

 

Але Фонд заявляє, що гроші на рахунку є, і зараз вони переводяться в державний Укрексімбанк. «Швид­ше за все рахунок було врятовано Нацбанком в рамках рефінансування банків», – припускає пан Рибачук.

 

У Трансбанку Тижню пояснили, що вся інформація щодо рахунків клієнтів, зокрема й Дитячої лікарні майбутнього, конфіденційна. Перший заступник голови правління банку Володимир Чернецький підтвердив тільки те, що всі депозити заморожені.

 

Андрій Мирошніченко каже, що терміни за депозитними рахунками Дитячої лікарні майбутнього збігли ще до введення тимчасового адміністрування Нацбанку. «Вже відкрито рахунки в Укрексімбанку, куди ми плануємо перевести всі гроші, – каже Мирошніченко. – Але внаслідок уведення тимчасової адміністрації в Трансбанку гроші досі не переведено».

 

 

Але інтриги щодо рахунка Дитячої лікарні майбутнього не обмежуються проблемами Трансбанку. З’я­су­ва­лося, що замість 242 млн грн на рахунку трохи більше ніж 100 млн.

 

Найщедріші внески зробили фонди українських мільйонерів.

 

Проте вони надали лише частину грошей, а решту мають перерахувати, коли лікарню буде зведено. Наприклад, Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» вже перерахував 43,5 млн грн, ще $4 млн ­пообіцяв додати на необхідне медичне обладнання. Як повідомили Тижню у вищезгаданому фонді, гроші на обладнання обов’язково перерахують, коли лікарню збудують. Хвилювань з приводу затримки будівництва у «Розвитку України» не висловлюють.

 

Найбільший «боржник» – корпорація «Індустріальний союз Донбасу». Її голова Сергій Тарута входить до опікунської ради проекту, проте він не підписував угоди про надання коштів. Свого часу Тарута виступив з досить різкою заявою щодо затягування будівництва. Сьогодні ж корпорація коментувати перебіг подій не хоче взагалі. «Обіцяні гроші буде перераховано, – каже керівник проектів ІСД Василь Арбузов. – Але цільове призначення цих коштів – купівля обладнання. Тому вони досі не перераховані, адже ще не закладено фундаменту жодного корпусу лікарні. Щодо договору, то публічна обіцянка керівника ІСД Сергія Тарути – це вже достатня умова для здійснення внеску».

 

Спокій, який панує між благодійниками Дитячої лікарні майбутнього, можна пояснити дуже просто: для українських олігархів участь у проекті є передусім питанням іміджу, виправданням нажитих різними шляхами капіталів в очах суспільства, а також вираженням лояльності до президента. «Ці внески – податок на вірнопідданство. Байдуже, є лікарня чи немає. Головне, щоб собак не спускали», – розповів Тижню один із працівників ІСД, який просив не називати його прізвища. А ситуація з виконанням соціального зобов’язання, за його словами, така: «У нас проблеми з кешем, тож перераховувати гроші, та, не дай Боже, за новим курсом долара, не поспішаємо. Оскільки лікарня досі не побудована, є офіційний привід не поспішати. Водночас уся ця історія з будівництвом справді не викликає довіри».

 

Загальна вартість проекту станом на 2006 рік, як заявляло керівництво Фонду, – 600 млн грн. Скіль­ки знадобиться з урахуванням інфляції і девальвації гривні, невідомо. Активний збір коштів наразі не проводиться, і у Фонді не змогли пояснити чому. Схоже, не хочуть привертати до застряглого проекту надмірну увагу. Чи проводитимуть рекламну кампанію для збору коштів у майбутньому? Так, мабуть, але коли і яку – невідомо.

 

Від початку саме будівництво планувалося проводити коштом держбюджету, проте виділені на це 50 млн грн торік не було використано. У 2009-му Дитяча лікарня майбутнього не отримає з бюджету нічого, тож будувати доведеться за ті самі 100 млн грн, що сьогодні застрягли в Трансбанку.

 

Втім, чиновники Міністерства охорони здоров’я у неофіційних бесідах зауважують, що недарма задумано об’єднання дитячої лікарні «Охматдит» з Інститутом педіатрії, акушерства та гінекології. Цілком можливо, що саме це об’єднання, проти якого виступають обидва учасники, і назвуть Дитячою лікарнею майбутнього.

 

 

Яким чином можна перетворити мрію про Дитячу лікарню майбутнього на реальну Дитячу лікарню сучасності? Адже шкода не тільки грошей, а й суспільної довіри, справді безпрецедентної. Наприклад, увести до спостережної ради кількох нових людей, які не мають стосунку ні до бізнесу, ні до президентської родини і користуються авторитетом у суспільстві. Щоб вони перевірили стан рахунка, історію відведення землі, документацію й або підтвердили пі­дозри громадськості, або дали змогу нарешті припинити розмови про вкрадені гроші.

 

До речі, Андрій Мирошніченко сказав Тижню, що не має нічого проти такого варіанта, адже проект завжди був відкритий.