Про перемогу на конкурсі та найближчі плани
Я вважаю, що це був бездоганно організований, чесний і відкритий конкурс, за що дуже вдячний Міністерству закордонних справ. До конкурсної комісії увійшли фахівці з потужною репутацією і досвідом, які, на мою думку, ретельно, неупереджено і відповідально оцінювали заявки і презентації кандидатів. Це дуже добрий прецедент і сигнал для всієї культурної і дипломатичної спільноти.
Що стосується моєї конкурсної програми, то вона передбачає еволюційний, а не революційний розвиток Українського інституту. Зараз важливо зберегти сталість інституції, продовжити виконувати її п’ятирічну стратегію, розвинути найкращі здобутки перших трьох років роботи. Три роки – це надзвичайно мало, аби зміни вкорінились і стали незворотними. Важливо і далі боротись з бюрократичними обмеженнями, реформувати законодавство, зміцнювати і розвивати команду, налагоджувати більш тісну комунікацію з широкими іноземними аудиторіями, спільно з МЗС випрацювати можливі моделі створення закордонних філій або представництв Інституту.
Вже більше року ми готуємо програму культурного сезону України у Великій Британії, який триватиме з квітня по листопад наступного року. У грудні 2022 року плануємо великий концерт у нью-йоркському Карнеґі-Холі до 100-річчя першого виконання “Щедрика” у Сполучених Штатах. Ведемо перемовини з командою Європейської столиці культури Каунас-2022 про українську культурну програму. Хочемо продовжувати вже запущені програми з закордонної промоції українського кіно, перекладів і постановок сучасних українських п’єс в іноземних театрах, підтримки виступів українських музикантів на закордонних фестивалях, організації виставок сучасного мистецтва України в музеях і галереях світу, дослідження сприйняття України серед іноземців. Будемо надалі розвивати Drahoman Prize – премію для перекладачів з української мови на іноземні. До кінця цього року в Берліні і Лондоні ще має відбутись прем’єра музично-театральної вистави про трагедію Бабиного Яру, яку ми понад рік створюємо з партнерами з Британії та Німеччини.
Про стратегічну мету
Візія і місія Інституту мають залишатися незмінними. Лише послідовні і зосереджені зусилля можуть дати системний ефект, якого ми прагнемо. Тому зміни мають стосуватись передовсім “внутрішньої кухні”: я працюватиму для того, аби полегшити роботу команди, позбутись зайвої бюрократії, дати колегам змогу більше займатись креативною роботою. Ми також будемо зміцнювати комунікаційний та аналітичний напрями нашої діяльності. Український інститут має суттєво масштабувати свою роботу, бо перед нами стоїть дуже складна задача – змінити розуміння і ставлення до України серед мільйонів іноземців. Але для цього нам потрібне суттєве збільшення фінансування з боку держави.
Я розраховую на продовження тісної співпраці і діалогу з Міністерством закордонних справ і закордонними дипломатичними установами України. Український інститут має перейти з режиму виживання та боротьби за місце під сонцем до спокійної і зрілої роботи. Ми вже відбулись як нова інституція і як професійна команда, тому я очікую, що у нас будуть відповідні можливості для того, аби українська культурна дипломатія й надалі демонструвала фантастичні результати.