Британія відзначила другу річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну похмурими прогнозами про труднощі, з якими стикається зараз Київ; закликом до Європи й США негайно надати обіцяну військову й економічну допомогу та запровадити черговий пакет санкцій проти Росії у відповідь на вбивство Алєксєя Навального — ув’язненого російського захисника прав людини.
Британські політики закликали Конгрес США надати Україні 60 млрд. дол. нової допомоги, що була обіцяна, але заблокована республіканською опозицією. Вони також звернулися до інших союзників у НАТО, щоб ті терміново надали потрібну Україні зброю і боєприпаси. Однак, попри те що британський уряд укупі з опозиційною Лейбористською партією продовжують завзято підтримувати боротьбу України з агресією, нині панують песимістичні настрої щодо перспектив перемоги.
Почасти тому, що громадськість втрачає інтерес до війни. Чимало британців нині більше переймаються атакою Ізраїля на Сектор Гази. Подія призвела до масштабних щотижневих протестів у Лондоні й інших містах, палких дебатів у парламенті й згубних розколів у британському суспільстві. Почастішали випадки агресії на ґрунті антисемітизму й ненависті: британські євреї кажуть, що почуваються такими незахищеними вперше за 50 років. Мусульмани, що здебільшого підтримують палестинців, теж стикнулися зі сплеском антимусульманської жорстокості й під’юджувань. На тлі напруженості навколо Гази людям не до війни в Україні.
Британська преса, політичні коментатори й аналітики звертають увагу на дедалі складнішу ситуацію в Україні. Втрата Бахмута, відступ з Авдіївки й провал тогорічного контрнаступу вважають свідченнями того, що Україна зараз воює зі значно краще озброєним та організованим ворогом і що кривава війна зайшла в глухий кут, призводячи до численних людських втрат з обох боків, однак Україна не може собі їх дозволити.
Британію тривожить напруженість у верхівці влади в Україні, зокрема нещодавня відставка головнокомандувача генерала Валерія Залужного й активізація критики президента Зеленського. На думку воєнних фахівців, Україні катастрофічно бракує людей на фронті, але мобілізація молоді завдасть удару послабленій економіці країни.
Україна мусить зараз будь-що переконати західних союзників у тому, що її боротьба варта інвестицій. Утім, чимало британських аналітиків стверджують, що українцям доведеться вести переговори для припинення бойових дій, піти на поступки й дати змогу Росії зберегти контроль над більшістю окупованих територій. На Заході вважають, що такий розвиток подій буде катастрофічною поразкою для всієї Європи, оскільки Росія отримає винагороду за агресію. Однак у Великій Британії зараз мало хто вірить, що Україні до снаги відвоювати всі території, разом з Кримом, утраченим 2014 року.
Читайте також: Тімоті Ґартон Еш: «“Не програти” недостатньо: час Європі нарешті серйозно задуматися про перемогу в Україні»
На руку Україні зіграло обурення громадськості смертю Алєксєя Навального. Західні лідери кажуть, що російські спецслужби вбили його в арктичній в’язниці. Усі британські політики засуджують придушення свободи слова президентом Путіним, так само як його дедалі більш диктаторську політику й повернення до сталінізму в російському суспільстві. Наразі відносини Великої Британії з Росією глибоко заморожені. У відповідь на смерть Навального Британія та європейські союзники оголосили про нові санкції проти Росії, спрямовані передусім проти російських служб безпеки й усіх, хто міг бути причетний до загибелі Навального.
Санкції, щоправда, — переважно символічні вияви обурення, що віддзеркалюють неприйняття британцями нинішнього стилю управління в Росії. Вони не спричинять відчутних наслідків для Росії. Президент Путін зневажливо відмахнувся від санкцій і заявив про впровадження відповідних заходів проти чиновників ЄС, хоча жодний з них і так не збирався відвідувати Росію. Білий дім теж пообіцяв вжити суворих заходів проти Москви.
Однак ані Вашингтон, ані інші союзники в НАТО не наважилися на крок, що дійсно зашкодить Росії: конфіскувати всі російські суверенні активи й передати Україні.
Ці активи вартістю близько 300 млрд. дол., поза сумнівом, допомогли би покрити величезні витрати на відбудову України. Та досі Захід не воліє йти на цей крок. Наводять різні причини. Росія у відповідь негайно конфіскує всі західні активи й інвестиції в себе. Це створить прецедент для інших авторитарних держав у світі, які вчинятимуть так само в разі суперечок із Заходом. Є ризик несправедливо зашкодити невинним росіянам або тим, хто перебуває у вигнанні й виступає проти війни в Україні. Насамкінець це порушення міжнародного права, зокрема поняття «суверенний імунітет».
Утім, жодне із цих заперечень не має реальних підстав. Західні компанії і так здебільшого списали свої холдинги в Росії. Москва порушила агресією всі правові норми. Та й у будь-якому разі до таких заходів уже вдавалися раніше, під час Першої війни в Перській затоці, коли іракські активи було конфісковано в покарання за агресію Саддама Гусейна для фінансування відбудови Кувейту.
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що підтримає захоплення російських активів. Проте інші європейські лідери досі вагаються й не погоджуються на цей крок. Та всі розуміють, що санкції не змусять Росію зупинити війну. Адже Москва уникає наслідків більшості санкцій: знаходить можливості торгівлі без доларів, експортує нафту в Індію і Китай і купує потрібні запчастини для промисловості в країнах, що не накладають санкцій на Росію, як-от Туреччина й Казахстан.
Напередодні другої річниці вторгнення в Україну країни — члени НАТО наголосили, що Захід мусить терміново збільшити витрати на оборону й підготуватися до можливого безпосереднього конфлікту з Росією. Нещодавно альянс провів наймасштабніші навчання в Східній Європі, а країни Балтії істотно збільшили оборонний бюджет. Наразі гостро стоїть проблема з постачанням потрібної зброї та боєприпасів в Україну. Більшість країн Заходу вже віддали зброю, яку мали в резерві, а європейська оборонна промисловість поки не поповнила арсенали. Велика Британія й інші країни Європи тепер і самі потерпають від дефіциту зброї, літаків, танків і боєприпасів, а також мусять переоснащувати власні армії.
Читайте також: Європейська безпекова автономія: Макрон вмикає жовте світло
У НАТО, і особливо в країнах Європи, понад усе хвилюються щодо майбутніх виборів у США. Серед американців панують ізоляціоністські настрої, а Дональд Трамп сприяв їхньому поширенню. Найімовірніше, республіканці затвердять його кандидатуру в президенти, а він відверто висловлював зневагу до НАТО й обіцяв не фінансувати оборону Європи. Ба більше, Трамп шокував усіх міністрів оборони країн Європи, коли на нещодавньому передвиборчому мітингу заявив, що дасть Росії робити, «що їй заманеться», у будь-якій країні НАТО, яка недофінансовувала альянс. У США засудили цю надзвичайно безвідповідальну заяву, яка може заохотити Путіна до дій. Однак якщо Трамп переможе на виборах, такою може стати політика США.
У Західній Європі усвідомлюють, що Україні треба якнайшвидше надати додаткову допомогу, надто до запланованих на листопад виборів у США. Та коли передвиборчі перегони активізуються, адміністрація Байдена, найімовірніше, теж утримається від подальшої допомоги українцям, оскільки ця тема нині не надто популярна серед американських виборців.
Війна в Україні — наймасштабніший і найкривавіший конфлікт у Європі з 1945 року. Сукупно серед росіян і українців вона забрала більше життів, ніж будь-яка інша війна після Другої світової. Та, на жаль, попри те що Захід рішучо налаштований протидіяти російській агресії, більшість європейських виборців нині не готові брати на себе всі потрібні витрати.