Двоколісний кінь

ut.net.ua
6 Серпня 2010, 11:21

Транспорт (non) grata

Програміст Олена Красавіна свого залізного коня залишає біля кабінки охоронця. Знімає шолом, дивиться на годинник. «За 20 хвилин дев’ята, а я вже на роботі. Маю час на душ та каву», – посміхається дівчина і кивком голови вітає колегу, який шукає місця для парковки свого авто – вільних не залишилося навіть на тротуарі. Пані Красавіна уже два місяці їздить на роботу на велосипеді. «Головне, що я не нервую в переповнених маршрутках та метро, а завжди вранці в гарному гуморі. Доїжджаю на роботу вдвічі швидше, ніж коли користувалася громадським транспортом. Я живу на Троєщині, працюю на Подолі. Сідаючи вранці до маршрутки, ніколи не можеш бути певен, коли опинишся біля офісу – за годину чи за 3 години — неможливо передбачити, чи будуть корки на Московському мосту» – перераховує переваги пересування на велосипеді пані Олена. Рух B2W «bike to work» (на роботу на велосипеді), такий популярний в Європі, в Україні поки тільки починає завойовувати прихильників.

Петро Корнєєв, велосипедист із 10-річним стажем, каже, що і в Києві могло би стати набагато більше велосипедистів, однак місто зовсім недружнє до двоколісних коней: «Дорослий велосипедист згідно з ПДР не може рухатися тротуарами, але і на автомобільних дорогах він небажаний гість. Питання велодоріжок не зрушило з мертвої точки». За підрахунками КП «Київдорсервіс», на облаштування міста велодоріжками та стоянками необхідно 20 млн. грн, проте столичні велосипедисти мають сумнів, що це питання вдасться вирішити найближчим часом. «Велосипедну доріжку повинні прокладати там, де є достатня кількість велосипедистів. Проте на практиці це не призвело до прокладання жодної велодоріжки. Окрім того, якщо безпечних шляхів прокладено не буде, то і достатньої кількості велосипедистів ніколи не стане»,  – каже глава ГО «Асоціація велосипедистів Києва» Дмитро Алєксандров. Киянка Олександра Шукшина, яка нині навчається в Амстердамі (це місто називають «велосипедною столицею», адже понад 50% транспортних засобів — двоколісні), каже, що велосипедний рух зародився у столиці Нідерландів завдяки тому, що понад 60 років тому в місцевому уряді перейнялися екологічними проблемами. «Вирішили прибрати промзону, а на її місці відновити парк з велодоріжками — так усе почалося», – переповідає студентка. Втім, якщо вас не лякає віддаленість української велоперспективи — вам саме час до веломагазину.

ФОТО: Макс Левін

Конструктивний конструктив

Для пересування містом найкраще підійдуть міські велосипеди (так звані сітібайки) або ж дорожні. У міських менші колеса (20 – 26 дюймів), вони компактніші, проте часто відсутня верхня труба рами за рахунок чого нижня масивніша, а тому і байк важчий. Міські велосипеди обладнані так званим чейнрінгом — пластиковим кільцем, яке захищає зірочки велосипеда та одяг водія від забруднення, а також перешкоджає потраплянню одягу у механізм. У дорожнього байка великі колеса (28 дюймів), тому він займатиме більше місця у квартирі.

Досвідчені велосипедисти передовсім радять звертати увагу на раму – це чи не найважливіший вузол велосипеда. Алюмінієві рами мають найкраще співвідношення ціни та якості: вони легкі та доволі міцні. Трохи важчі велосипеди зі стальною рамою, але вони й дешевші. Ще кілька років тому саме сталеві рами були найбільш поширеними. Сталеву раму можна з легкістю відремонтувати за допомогою зварювального апарату, до того ж вона «пружинить» на дорозі, гасячи вібрації та поштовхи. Серед недоліків стальної рами зокрема і схильність до корозії. Тому хоча б раз на сезон таку раму радять зачищати та вкривати лакофарбовим покриттям. Рами із титанових, магнієвих сплавів та композитних матеріалів (карбонові) — у ціновому авангарді завдяки малій масі та міцності.

Якщо ви зупинили свій вибір на алюмінієвій рамі, бажано, аби велосипед був оснащений амортизаторами, оскільки алюмінієві рами більш жорсткі. Втім, для вітчизняних доріг наявність амортизаторів у будь-якому разі особливо актуальна — вони роблять хід велосипеда більш м’яким, гасять коливання через нерівності дороги. Якщо ви подорожуватимете здебільшого ґрунтовими дорогами, бажано, аби на велосипеді був встановлений і задній амортизатор.

Зверніть увагу, що для комфортної прогулянкової їзди рукоятки керма повинні бути вище сидіння на 5 см, для більш швидкої та агресивної — на рівні керма і для спортивної їзди — нижче сидіння на 5см.

Для пересування містом найкраще підійдуть барабанні гальма — їх і встановлюють на міських велосипедах. Такі гальма працюють під час зворотного крутіння ногами. Серед переваг такого виду гальм — висока зносостійкість та простота в обслуговуванні — вони практично не потребують регулювання. До того ж справність таких гальм не залежить від погодних умов. Проте якщо шатуни велосипеда перебувають у вертикальному положенні, ефективність гальмування значно нижча, а тобто ви не матиме змоги екстрено загальмувати. Якщо ж ланцюг зісковзує із зірочок, велосипед взагалі залишається без гальм. Контролювати гальма можна і руками. Прості за конструкцією, достатньо дешеві та ефективні — ободні гальма — сила тертя гальмівних колодок об обід зупиняє велосипед. Проте таким чином зношується обод та колодки, через що гальма потрібно частіше регулювати. Крім того, обідні гальма менш ефективні у вологу погоду. Натомість дискові зупинять велосипед і в дощ, і у сніг. Це останнє слово велосипедної техніки, яке попередньо пройшло апробацію в автомобілях та мотоциклах. Гальмівні колодки у таких гальмах труться об диск, встановлений на втулці колеса. Чи не єдиним недоліком такого типу гальм є вища ціна і складність у налаштуванні. Втім, налаштовувати такі гальма можна значно рідше ніж ободні.

Колеса приймають на себе усю вагу велосипеда. Чим більші вони — тим вищу швидкість ви зможете розвивати, натомість байки з меншими колесами компактніші. Купуючи велосипед перевірте шини. На нових завжди знайдете вусики з гуми. Якщо ці вусики легко, без особливих зусиль, можна відірвати пальцями — ви маєте справу із низькоякісним продуктом. Покришки мають бути розташовані на ободі симетрично, не створюючи випуклостей чи перекосів. Якщо ви купуєте вживаний байк, зверніть увагу на зношеність ободу — якщо канавки, які залишають гальмівні колодки, глибші за 1 мм, то колеса потрібно буде замінити. Огляньте також спиці — якщо бодай одна поламана, то сусідні перебиратимуть на себе навантаження та швидше вийдуть із ладу. Рухатися на велосипеді із неповним набором спиць — небезпечно. Також спиці мають бути добре натягнутими, бо в іншому разі швидко деформуються та поламаються.

Зверніть увагу, аби ходова частина велосипеда була від знаних фірм – Shimano абоSRAM. Купувати велосипед із «безіменними» комплектуючими невідомих китайських фірм експерти категорично не радять. Якщо ви дуже обмежені у фінансах, краще віддайте перевагу велосипеду вітчизняного виробництва.


ФОТО: Макс Левін

Восени дешевше

Якщо ви не плануєте витрачати на велосипед більше 2400 грн — ваш вибір — бюджетна модель. Розробляючи такий велосипед конструктори намагаються знизити вартість за рахунок використання дешевших матеріалів, а отже ваш байк імовірно буде важчим за дорожчі аналоги, а також розрахований на менший «пробіг», тобто його доведеться ретельніше обслуговувати. Ціни на велосипед для туристів та спортсменів стартують від 2400 грн та досягають 14 тис грн. На такому велосипеді можна і в похід піти — переконують виробники.

Головне — не спокуситися на купівлю дешевого «фірмового» байка на базарі. «Буває на третій день після купівлі обурені власники нового велосипеда приносять до мене на ремонт  девайс знаної марки. І дивуються, мовляв, такий виробник, а якість нікудишня. Який виробник — питаю — коли напис «фірми» наклеєний на рамі. Серйозні виробники пишуть своє ім’я фарбами, а зверху лакують. Назва-наклейка — перша ознака підробки» – звертає увагу Кирило Корецький, власник веломайстерні.

Якщо ж товар навіть найдешевшої ніші не на ваші зуби горіх, експерти радять чекати осені. «Навесні та на початку літа ціни на велосипеди максимальні» – розповідає Олена Княжицька , консультант одного зі столичних веломагазинів. Але зовсім скоро, восени вони знижуватимуться доволі інтенсивно, а у передноворіччя байки найдешевші. Оптимально купувати вел наприкінці вересня-початку  жовтня. Це час, коли ціни уже знижено, але вибір у магазинах ще непоганий. І цілий місяць до першого снігу ще можна буде покататися», – підбадьорює незаможних велолюбителів дівчина.