За кілька хвилин ходу від Університету Фрідріха Шиллера в німецькому місті Єна є пункт швидкого харчування (на фото). МАФ собі як МАФ за українськими мірками. Картопля по-бельгійськи, карівюрст, сім видів соусів, три сорти пива — ось і все, чим може поживитися тут потенційний клієнт. Поруч багато інших місць, де можна вигідно пообідати, серед яких та сама університетська їдальня, проте саме сюди стоять довжелезні черги, бізнес процвітає, а все завдяки привітному персоналу, простій, але цікавій концепції та якісній продукції. Коли спілкуєшся з людьми, які там працюють, розумієш, що вони із задоволенням роблять свою справу.
Цей заклад — чудовий приклад того, як не те що малий, крихітний бізнес може бути успішним. Бізнес-відділення Європейської комісії у своїх документах уже кілька років до класичної тріади малий — середній — великий бізнес додає окрему групу під назвою «мікробізнес», зараховуючи до неї підприємства, у яких працює менш як 10 осіб. Таких підприємств у Європейському Союзі більшість.
Причини швидкого розвитку
Велика кількість мікробізнесів — наслідок багатьох років виваженої економічної політики, спрямованої на підтримку та розвиток дрібних підприємців і створення єдиного європейського ринку.
Єдиний європейський ринок створює всі умови для процвітання дрібних підприємців через інтегральні принципи свободи руху всього необхідного для кожного бізнесмена: товарів, капіталу, людей і послуг. Коли підприємець має доступ до цих ресурсів у всіх 28 країнах — членах Євросоюзу, він отримує значно більше опцій під час розробки свого бізнес-плану.
Читайте також: Олександр Сугоняко: «НБУ перетворився на джерело фінансових ризиків»
Скажімо, німець, який хоче відкрити невелике бістро, може знайти собі в помічниці полячку, що працюватиме за вдвічі меншу зарплату, ніж та, на яку погодилася б німкеня. Він також може знайти в Болгарії харчі, дешевші за німецькі, проте не менш якісні, і його прибуток значно зросте, якщо така спроба буде вдалою. Організувати поставки з-за кордону йому допоможе вільний рух капіталу та платежів, а також сервісів: можна не тільки без комісії заплатити своєму банку за товари з іншої країни, а й вигідно найняти чеську транспортну компанію для їх доставки. А потім знайти якусь молоду рекламну агенцію в Угорщині, яка за порівняно невеликі гроші допоможе створити сайт компанії та почати залучати клієнтів. Якщо бізнес піде добре, то чому б не відкрити ще одне бістро у Франції?
Значний поштовх для розвитку малого бізнесу в країнах ЄС стався, хоч як дивно, під час світової економічної кризи 2007–2009 років. Утім, якщо розібратися, він стався саме завдяки кризі, адже багато середніх і великих за розміром підприємств були змушені скорочувати свій штат та обсяги виробництва, у результаті деякі сегменти ринку відкрилися для дрібних підприємців, які хоч і мали скромніші прибутки, але й ризикували менше.
Для їх підтримки Європейська комісія видала в червні 2008-го Акт про малий бізнес Європи (The Small Business Act for Europe). Цей Акт діє за принципом «думати спершу про дрібніше»: у документі мікро- та малому бізнесу відводиться центральна роль у розвитку європейської економіки, адже саме малі підприємства є лідерами в інноваціях, сприяють соціальному залученню та надають найбільше робочих місць. Документ містить багато положень стосовно адаптації засобів публічної політики країн-членів до потреб саме малого бізнесу. Це і спрощення процедури сплати податків, і вдосконалення платіжних систем, і розвиток співпраці між самими підприємствами.
Боротьба мікробізнесів
З графіка ми бачимо, що частка мікробізнесу в ЄС вища за 90%. На практиці це означає, що ринок малого бізнесу дуже динамічний, конкурентний і виживають там тільки найкращі.
Коли кожна людина має всі інструменти для того, щоб почати власну справу, вона доволі часто ними користується. Проте, щоб вижити на німецькому ринку, потрібно не тільки постійно шукати вигідніший спосіб залучення ресурсів, а й знайти свого покупця, зацікавити його чимось. У цьому часто допомагають традиції та місцева влада.
Читайте також: Між виживанням і розвитком
Німці дуже полюбляють публічні свята. Саме тому майже в кожному місті влітку проводяться винні фестивалі, восени — відомі на весь світ октоберфести та свята урожаю, а взимку — не менш відомі різдвяні ярмарки. Рецепт таких свят доволі простий: на центральній площі міста встановлюють дерев’яні будиночки, у яких продають найрізноманітніші їжу, питво та крам, а також сцену, на якій виступають місцеві музичні гурти.
За лаштунками свята ховається чітка організація. Отримати місце на такому ринку дрібному підприємцю не так просто: проводяться тендери, на яких вони мусять якомога краще представити свої продукти. Найкращим із них дістаються місця на ринку, але й на цьому ще не кінець: починається боротьба за клієнтів. Вибагливі німці швидко знаходять будиночки, у яких найсмачніше пиво або найдухмяніший глінтвейн, і запам’ятовують їх власників. Враховуючи, що такі свята радо відвідують не тільки німці, а й туристи, дрібні підприємці дістають доступ до великої аудиторії, але тільки тоді, коли будуть найкращими у своїй справі.