Дружній Альбіон

У Києві розпал сезону відпусток, однак дипломатичний корпус працює й уважно відстежує події в Україні. Тиждень зустрівся з послом Великої Британії в Україні Лі Тернером, щоб обговорити факти наступу на демократію в Україні та нові зовнішньополітичні пріоритети британського уряду.

Нові пріоритети

У.T. Уперше за багато років Велика Британія має коаліційний уряд. Якими будуть його пріоритети у зовнішній політиці?

Як ви зазначили, у Великій Британії ми вперше за дуже багато років маємо коаліційний уряд. І це новий досвід для всіх нас. Поки що всі приємно вражені тим, що уряд працює добре і надзвичайно ефективно. Зокрема, він визначив нові зовнішньополітичні пріоритети. Як це звичайно буває у Великій Британії, стосовно зовнішньої політики склався консенсус. У цьому випадку Міністерство закордонних справ Великої Британії має три нові пріоритети.

По-перше, гарантувати національну безпеку Британії, що означає, зокрема, протидію тероризмові та поширенню зброї, а також роботу над зменшенням загрози конфліктів. Другий пріоритет – розбудова добробуту Великої Британії, що полягає у збільшенні рівня експорту та інвестицій, відкритті ринків, забезпеченні доступу до ресурсів та стимулюванні сталого глобального зростання світової економіки. Третя сфера, яка завжди була традиційним пріоритетом для МЗС Великої Британії, – це консульська робота, тобто надання кваліфікованої ефективної допомоги британським громадянам у цілому світі.

У.T. У березні комітет із закордонних справ Палати представників британського парламенту проголосив, що «особливі відносини» між Великою Британією та США вже не можна назвати особливими. Який сьогоднішній стан британсько-американських відносин?

Впродовж багатьох десятиліть Велика Британія та Сполучені Штати мали і мають міцні відносини у багатьох сферах. Під час та після Другої світової війни США та Британія тісно співпрацювали в усьому: від торгівлі до військової справи та розвідки. І ці відносини не послаблюються – вони триватимуть.

Як буває з усіма такими важливими взаєминами, люди завжди розглядають їх під мікроскопом (особливо, до речі, британські засоби масової інформації). До  американсько-британських відносин застосовують майже ті ж техніки, які колись використовували, коли роздивлялися, хто де стоїть на Мавзолеї. Як довго триває зустріч, стоять чи сидять її учасники, і що це все означає?

Але у відносинах між Великою Британією і США немає змін. Так, наприклад, мільйон британців працює у Британії у компаніях, якими володіють американці. І мільйон американців працює у США в компаніях, якими володіють британці. Це тривалі, міцні та важливі відносини.

У.T. Попередня американська адміністрація намагалася просувати демократію в усьому світі. Теперішня ж адміністрація США, як здається, не зацікавлена у цій сфері зовнішньої політики, зосереджуючи свою увагу переважно на Іраку та Афганістані. Чи може Велика Британія перебрати у США бренд «глобального борця за демократію та права людини»?

Перш за все, про політику США Вам потрібно поговорити з моїм колегою, американським послом. Що ж стосується британської політики, звісно, ми вважаємо, що демократія та права людини – це гарні речі, і не лише як поняття. Ми підтримуємо їх, тому що віримо: ці цінності ведуть до прийняття гарних рішень з економічних, соціальних та політичних питань. Можливо, демократія не завжди досконала, але це найкраща система, яку було вигадано на сьогоднішній день.

У.T. Як британські, так і радянські війська у минулому безуспішно воювали в Афганістані. Поточна афганська кампанія теж не здається успішною. Чи реалістичними є плани виведення звідти британських військ у найближчому майбутньому?

По-перше, я не згоден, що компанія в Афганістані йде невдало. Є важливий прогрес. Наприклад, середній прибуток на душу населення в Афганістані порівняно з 2002 роком зріс на 100%. Економічне зростання становить 15% на рік, що є, безсумнівно, дуже високим показником. Є поступ і у сфері безпеки. Наприклад, у провінції Хельманд, яка є однією з найважчих ділянок, з 14 районів кількість тих, які перебувають під контролем афганського уряду, зросло з 6 до 11. Отже, є значний прогрес. Звісно, умови залишаються складними. Британський уряд чітко заявив, що не хоче, аби британські війська залишалися в Афганістані у бойовій ролі через 5 років. І я впевнений, що так і буде.

Український вимір

У.T. Консерватори відомі як друзі України. Як вони можуть допомогти нашій країні наблизитися до Європейського Союзу?

Велика Британія історично підтримує інтеграцію України до Європейського Союзу. І новий уряд також міцно підтримує таку інтеграцію. Ми вважаємо Україну європейською країною. І ми були б раді надати їй перспективу членства завтра, якби могли переконати всіх наших колег по ЄС це зробити. Як Україна може швидше прогресувати? Зараз ми ведемо важливі й складні переговори між Україною та ЄС щодо угоди про зону вільної торгівлі, яка, у свою чергу, є частиною ширшої угоди про асоціацію. Наразі переговори тривають та є дуже інтенсивними. З часу призначення нового уряду в Україні вже проведено два раунди переговорів. Поступ поки що не такий гарний, як ми сподівалися. Я думаю, важливо, щоб у наступному раунді українська сторона була якомога краще підготовленою, мала якомога чіткіші позиції з усіх важливих питань, аби мати найкращий шанс на успіх у переговорах. Звісно, у таких сферах, як торговельні тарифи, переговори неминуче будуть дуже складними. Але в інших, таких як наближення законодавства, ситуація явно має бути виграшною для обох сторін, тому що покращення українського законодавства та його сумісність із законодавством ЄС є позитивним як для ЄС, так і для України. Від цього ніхто не втрачає. Тож я сподіваюся, що ми зможемо зробити поступ у цих переговорах  якомога швидше.

Велика Британія і надалі вважає, що Україна є дуже важливим партнером. Ми хочемо, аби Україна стала ближчою до ЄС не лише тому, що вона є великою важливою країною, що межує з чотирма країнами-членами ЄС, але й тому, що вона є лідером демократії в регіоні. І ми сподіваємося, що закріплення зв’язків України з ЄС також закріпить цю демократію.

У.T. Чимало експертів у Східній Європі вважають, що Росія отримала карт-бланш на відновлення свого впливу у регіоні. Це непокоїть багатьох людей як тут, так і на Заході. Як показав нещодавній шпигунський скандал у США, Росія і надалі провадить на Заході недружню діяльність. Як Велика Британія ставиться до зростання впливу Росії у Східній Європі? Чи ваша країна залишається опонентом авторитарних тенденцій у російському уряді?

Я думаю, можна сперечатися про те, чи стає Росія сильнішою чи ні. Наприклад, можна дискутувати про те, чи був конфлікт між Росією та Грузією два роки тому свідченням сили Росії або навпаки. Думаю, можна також сперечатися про те, чи зростає вплив Росії у країнах на захід, схід чи південь від неї. Безсумнівно, усі країни постійно намагаються мати якнайкращі відносини зі своїми сусідами, міцні торгівельні зв’язки, тощо. На схід та південь від Росії також активним є Китай (наприклад, у Центральній Азії). Я б не казав прямо, що в цьому регіоні зростає російський вплив. Так само я б не казав, що російський вплив зростає у Східній Європі.

Велика Британія та інші країни, такі як США та країни ЄС, прагнуть підтримувати гарні робочі відносини з Росією. Ми вважаємо, що укріплення наших відносин відповідає як нашим інтересам, так і інтересам Росії. Але це в жодному разі не означає цілковиту свободу дій. Ми не віримо в існування зон впливу. Ми також не віримо в ігнорування ускладнень у двосторонніх відносинах, які траплялися у минулому. 

Демократія під загрозою

У.T. Нещодавній скандал із затриманням німецького експерта Ніко Ланге став дуже тривожним фактом для міжнародної спільноти. Чи британські інституції на кшталт  Британської Ради стикаються з якимись проблемами, працюючи в Україні?

Мені приємно зазначити, що немає жодних відомих мені фактів, які б свідчили про те, що за останні кілька місяців Британська Рада мала б якісь нові конкретні проблеми. Ми маємо деякі бюрократичні ускладнення в роботі Британської Ради в Україні, і ми дуже наполегливо працюємо разом із нашими українськими колегами, щоб їх вирішити, але ці проблеми не нові. Це проблеми, яким уже кілька років, і я впевнений, що ми можемо виправити ситуацію.

Що стосується Ніко Ланге, я не експерт з цього питання. Але цей випадок є частиною низки подій, що відбулися протягом останніх кількох місяців, і щодо яких чимало людей висловили своє занепокоєння. До низки угод, які визначають потенційне членство України в ЄС, входять Копенгагенські критерії. Наразі жодна країна, яка не відповідає цим критеріям, не може вступити до Євросоюзу. У цих критеріях визначено, що країна-кандидат повинна мати стабільні інститути, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, а також повагу до меншин та їх захист. Це потужне формулювання. Як я написав у своєму блозі (нещодавно я написав пост «Як зупинити цензуру в Україні»), це означає, що уряд України має не тільки казати рішучі слова про запобігання цензурі (і я дуже радий, що вони кажуть такі слова про свободу слова та свободу засобів масової інформації), але й повинен забезпечити втілення цих рішучих слів на практиці, аби кожен міг ясно бачити відповідність Копенгагенським критеріям.

Свобода ЗМІ та свобода слова завжди розглядаються в політичному контексті. Правильним є те, що громадяни повинні пильно стежити за тим, що відбувається у будь-якій країні. Звичайно, Велика Британія та ЄС і надалі пильно спостерігатимуть за тим, що відбувається у цій сфері в Україні, оскільки це дуже важливо.

У.T. Чи бачите ви якісь інструменти, які західні країни могли б застосувати, щоб захистити свободу слова в Україні?

Я думаю, що захист свободи слова в Україні – це переважно робота для українців: українського уряду, українського неурядового сектору та ЗМІ. Що ми, іноземці, можемо зробити? Ми не можемо нав’язати чи створити свободу слова в Україні. Ми можемо заохочувати її розвиток, ретельно спостерігаючи за тим, що тут відбувається, коментуючи ці події та розслідуючи окремі звинувачення у порушенні свободи слова. Я думаю, що український уряд має зробити все можливе, аби продемонструвати, що він справді відданий свободі слова, тому що, як я казав раніше, це є важливою основою відносин з ЄС та іншими країнами.

Економічні випробування

У.T. Велика Британія, як і інші європейські країни, намагається запровадити політику економії. Як на це реагує британська громадськість?

Це дуже важлива сфера економічної політики, і британський уряд чітко заявив, що візьме державні витрати під контроль. Це включатиме значні заощадження у витратах деяких державних установ. Саме зараз тривають переговори між Міністерством фінансів та іншими міністерствами щодо того, якими саме будуть їхні витрати у наступні кілька років. Поки що британська громадськість з цікавістю спостерігає за цими дискусіями і вважає, що це важливо. Реакція громадськості на окремі скорочення, думаю, залежатиме від того, як вони будуть представлені. Я очікую, що у наступні шість місяців ми дізнаємося чимало деталей про окремі статті витрат. Я впевнений, що оскільки ми живемо у демократичній країні, це все викличе жваві дебати, але британський уряд рішуче налаштований забезпечити стабільність британської фінансової системи у середній та тривалій перспективі, що створить умови для тривалої економічної стабільності та зростання.

У.T. Чи можливо, що така компанія як British Petroleum візьме участь у модернізації української газотранспортної системи та в інших енергетичних проектах в Україні?

Багато британських компаній зацікавлені працювати в Україні. Серед них є й одні з наших найбільших виробників нафти та газу. Інвестиційний потенціал України, чи-то у нафтогазовій сфері чи у сільському господарстві, є колосальним. Існує багато потенційних інвестиційних можливостей, в яких британські компанії готові брати участь. Але представники цих компаній постійно говорять мені про те, що хотіли би, аби в Україні був кращий діловий клімат. Я пильно стежу за тим, що роблять у Києві Європейська Бізнес Асоціація та Американська торговельна палата, аби визначити, які заходи потрібні для покращення ділового клімату в країні. Зокрема, це передбачуваність регуляторного законодавства: щоб кожного місяця до вас не приходили по п’ять різних інспекцій з різних інстанцій. Це передбачуваність податкового режиму: щоб ви знали, що якщо ви сплатили податок, пізніше з вас не вимагатимуть сплати додаткових податків, або щоб ви змогли отримати відшкодування ПДВ. Усі ці заходи були б корисними не лише для західних, але й для українських компаній.

Нещодавно я розмовляв з діловою жінкою, у якої є невеличка компанія. І вона розповіла мені, як важко вести малий бізнес в Україні, тому що ніколи не знаєш, хто прийде завтра на твоє підприємство з перевіркою. Іноді звучать звинувачення у корупції, що теж є серйозною проблемою. Тому я думаю, якщо український уряд настільки серйозно, як він каже, планує покращити діловий клімат в Україні, це кардинально змінить ситуацію: не тільки у здатності українських підприємств створювати робочі місця та зростати, але й у здатності британських та інших іноземних компаній приходити до України, витрачати тут свої гроші та нарощувати виробництво.

Іншою важливою сферою є енергозбереження. Мені подобається вислів, що найбільшим резервуаром нафти та газу в Україні є Київ, тому що якщо б ви ефективно витрачали енергію, то заощадили б значно більше нафти і газу. Але було б легко досягти величезного зростання продуктивності в усіх цих сферах потенційних інвестицій, якби діловий та інвестиційний клімат були б кращими.

Мережі порозуміння

У.T. Як я помітив, ви знаєте українську мову. Коли і як ви її вивчили?

(Відповідає українською). Коли я почав свою роботу тут у Києві (у червні 2008 року – Ред.), я, на жаль, жодного слова українською не знав. Але мені пощастило, що я вже розмовляв російською мовою. Потім я немало працював, і мені пощастило, що в мене був гарний викладач. У мене було також два тижні у Львові, де я тільки розмовляв українською мовою і щодня її вивчав. Зараз я трохи починаю розмовляти, але мені треба більше працювати, більше практики.

У.T. Я читаю ваш блог на веб-сайті посольства Великої Британії. Чи користуєтеся ви іншими соціальними мережами?

Я вважаю, що блог є корисним для спілкування із широкою аудиторією. Сподіваюсь, що його читають деякі журналісти та деякі члени уряду, а також студенти та молоді люди, з якими я зустрічаюся у подорожах Україною. Отже, це важливий засіб донесення моїх меседжів, який є трохи менш формальним, ніж публікація прес-релізу. У тому числі й тоді, коли я хочу висловити занепокоєння щодо подій в Україні, а не тільки коли йдеться про добрі речі.

Що стосується інших соціальних медіа, таких як Facebookта Twitter, то ми завжди розглядаємо можливість їхнього використання у роботі Посольства. Побачимо, чи матимуть ці медіа потенціал для ефективного донесення наших меседжів до наших українських друзів.[2069]