Стосунки між Китаєм та Росією помітно теплішають, від чого очільник Кремля не може не радіти, пише колумність The Washington Post Ентоні Файола, адже зараз Путін говорить про "безпрецедентну" близькість двох держав.
Їхня спільна заява стала трактатом про небезпеку американської переваги, в якій лідери виступають за переосмислення всього, від Вашингтонського визначення "демократії" до того, як треба управляти інтернетом (йдеться про заяву, опубліковану на початку лютого до візиту Путіна в Пекін, – Ред.).
У тіні загострення кризи в Україні дві країни налагоджують тісніші зв’язки, побудовані на спільних стратегічних інтересах і ворогах. У спільній заяві цього місяця було запропоновано "дорожню карту" для авторитарної осі, яка служить противагою демократичному Заходу, навіть зважаючи на намагання перекрутити визначення самої демократії.
"Пекінський маніфест", як називає його Девід Ігнаціус із The Post, намагався представити нове бачення багатополярного світу, спрямоване на "перерозподіл влади".
"Обидва лідери навіть намагалися привласнити характерну для США тему демократії, стверджуючи, що це "загальнолюдська цінність, а не привілей обмеженої кількості держав". Значення: демократія — це все, що ми говоримо про неї", – пише Ігнаціус.
Читайте також: Die Welt. Мільярди на шкоду іміджу
Автор зазначає, що американські офіційні особи вже давно хвилюються з приводу перспективи міцного китайсько-російського партнерства
На форумі Атлантичної ради минулого тижня колишній радник США з національної безпеки Стівен Хедлі стверджував, що Китай, який визнає український уряд і розвиває з ним торговельні зв’язки, "офіційно не схвалить" вторгнення, але, тим не менш, "звинувачуватиме Сполучені Штати та Захід у тому, що він провокував і не врахував законні інтереси безпеки Росії".
Пекін спростував повідомлення про те, що Сі Цзіньпін ймовірно просив Путіна не нападати на Україну під час Олімпіади, щоб не вкрасти увагу до змагань. "Китайська сторона виступає за вирішення розбіжностей шляхом діалогу та консультацій", – заявила китайська дипломатична місія в Москві, спростовуючи цю інформацію.
Проте, на думку колумніста, є певні підстави вірити в обмеження китайсько-російського партнерства, особливо в разі серйозних західних санкцій із негативними наслідками для китайських компаній.
При цьому Ентоні Файола пише, що державні китайські ЗМІ часто пише про США і НАТО як "провокаторів" у "гібридній війні" проти Росії та змальовують Україну як російського пішака.
У цьому контексті автор посилається на матеріал Defense One, де пишуть, що наразі ця риторика не означає реальну підтримку дій Росії: "Офіційні заяви китайського уряду неодноразово підкреслювали нейтралітет і позицію невтручання, ту саму позицію, яку Пекін зайняв у кримській кризі 2014 року". Ця позиція у 2014 році надала перевагу доступу Китаю до західних ринків.
Серед ознак підтримки Росії Китаєм хіба критика європейських та американських санкцій проти російських компаній та урядовців після 2014 року, але за повідомленням іншого західного медіа, Файола пише про відсутність реальної підтримки через обмеження російського ринку і курс Пекіну на західні ринки і фінансові системи.
Минулого тижня Bloomberg News з посиланням на трьох високопоставлених чиновників повідомила, що адміністрація Байдена все більше вважає, що Китай розглядає відповідь США щодо України як тестовий приклад того, як вона може відреагувати на китайську агресію на Тайвані.
Читайте також: Незворотні зміни
Войовничість Китаю там справді зростає, адже минулого місяця Тайвань підняв винищувачі, щоб попередити 39 вторгнень китайських ВПС протягом одного дня, що є найбільшою кількістю з жовтня.
"Це допоможе Сі вирішити, чи варто і як саме йому йти до військового та силового возз’єднання з Тайванем", — пише Гунджан Сінгх, професор Глобального університету імені О. П. Джіндала в Індії.
Тож Китай, безумовно, уважно спостерігає за реакцією Заходу на російську агресію в Україні. Проте китайські експерти кажуть, що Пекін розуміє – протистояння через Тайвань буде набагато серйознішим.