Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко спізнився на свою ж подію в п’ятницю 30 липня. Під міським палацом культури на нього вже чекали депутати, серед яких начальники міських управлінь і комунальних підприємств. Владислав Атрошенко збирався публічно оголосити, що його люди підуть на парламентські. Мер спізнився, бо проводив екскурсію іншому меру — меру Києва Віталію Кличку. Власне, той — його новий політичний товариш і можливість завести своїх людей до Верховної Ради, хоч до парламентських виборів ще два роки.
Наприкінці липня партії «Рідний дім» Атрошенка та УДАР Кличка голосили про політичне об’єднання. У чернігівських поштових скриньках з’явилися газетки УДАРу, а на бордах «Рідного дому» — партнери з Києва. Владислав Атрошенко не приховує: йому потрібен УДАР, адже самотужки на національний рівень регіональній партії мера з Чернігова не вийти. Натомість кращим варіантом є більш відома партія, від якої його кандидати можуть потрапити до ВР. Тому його люди йтимуть не з «Рідним домом», а з УДАРом, вочевидь, залишаючись в орбіті Владислава Атрошенка. Зараз «Рідний дім» розраховує, що зможе мати кілька місць у Верховній Раді.
Між Віталієм Кличком та президентом Володимиром Зеленським від початку стосунки не склалися. Власне, обираючи Кличка, Атрошенко вступається в цьому політичному конфлікті за київського мера. Оголошуючи про об’єднання, мер Чернігова сказав, що бачить свого столичного колегу «національним лідером», давши знати, кого партія планує підтримувати на президентських виборах і до кого схилятиме свій електорат у місті та області, яку також частково утримує «Рідний дім» Атрошенка.
О п’ятій ранку 28 жовтня в Чернігові одразу за декількома адресами СБУ та поліція почали обшуки. Загалом — два десятки обшуків за день. За даними слідства, вони пов’язані з тендерами міського управління капітального будівництва, переможцями яких «стали «партнерські» комерсанти». Серед підрядників фігурують компанії, які виконують більшість робіт в місті.
Читайте також: У чому секрет довголіття мерів
Того ж ранку на засіданні міськради Владислав Атрошенко оголосив обшуки «привітом з Києва» від центральної влади через його «політичну позицію».
Детальніше висловився Олександр Ломако, секретар міськради й член партії мера. Команда назвала обшуки політичним тиском через об’єднання з УДАРом, критику й майбутні вибори на 206-му окрузі. Мовляв, у такий же спосіб у столиці тиснуть на мера Кличка.
Мер Чернігова Владислав Атрошенко пройшов безліч політсил і політичних зверхників із 2002 року («Наша Україна», «Партія регіонів», БПП), перш ніж 2020 року віддався цілком своїй владі. Напередодні минулорічних місцевих виборів він створив партію «Рідний дім», відрікшись від загальнонаціональних сил. Власне, соціологія свідчила про те, що йому вже не варто ні лишатися з БПП, ні приєднуватися до «Слуги народу». Прогнозовані понад 80% підтримки Атрошенка в Чернігові справдилися. Люди, що досі супроводжували його в різних партіях, зокрема в БПП, якому всіляко сприяли на попередніх виборах різного калібру, та частина «Нашого краю», що контролював покійний нардеп Валерій Давиденко, перейшли цілковито до мера та його партії.
Децентралізація, визбираний роками вплив та великий капітал дали Атрошенку волю, якої не було в нього в попередній каденції і якої не було в його попередників, які настрашено виконували вказівки своїх партійних керівників. У цьому велика різниця між взаємодією попередників Атрошенка на посаді міського голови та центром. Тепер міському голові не потрібно всіляко виявляти лояльність до нових державних керівників та їхньої партії, щоб ті поділилися дещицею влади й дали грошей на місто. Дружба з центром більше не умова для фінансового забезпечення, адже місто й без того має гроші, тоді як ще вісім чи десять років тому меру Олександру Соколову з «регіоналів» треба було бути покірним задля умовного нового тролейбуса в Чернігові.
Якщо ще навіть у попередню каденцію Атрошенку доводилося час від часу розміщати спільні борди з Порошенком чи якісь надбавки до зарплат бюджетників оголошувати сприянням президента, то під час місцевих виборів 2020 року він став сам собі господарем. Не маючи серйозного впливу з центру, Атрошенко дозволяє собі кидатися гострими слівцями в бік державних ініціатив: «Держава в смартфоні. Який смартфон? Це в голові чиїсь хворій смартфон». Або й показово не слухатися центр.
Щоби втримати ціни на тепло, команда Зеленського запропонувала свою схему: меморандум, яким держава обіцяє місцевій владі додаткові 4% податку на доходи фізичних осіб як компенсацію за те, що та не підвищить тарифи на опалення та гарячу воду. Здебільшого місцева влада поставилася до цього лояльно. Мер Житомира сказав, що цих відсотків вистачить, щоби не чіпати тарифи, а мер Львова — що без цього меморандуму тарифи довелося б значно підвищувати. Зеленський оголосив меморандум перемогою.
Того ж дня Атрошенко увірвався в новинні стрічки як мер, який не тільки меморандум не підписав, а й взагалі не поїхав на ту зустріч. Натомість вустами своїх депутатів мер Чернігова оголосив, що центральна влада перекладає відповідальність на місцевий бюджет, нівелюючи децентралізацію. Атрошенко заявив, що міська влада має використовувати місцеві податки на дороги й школи, а не на тарифи. Згадав він і свій капітал. Мовляв, стримування зростання тарифів ставить в однакові умови і багатих, і бідних. Ліпше було б, якби багаті платили вповні, а бідні отримували субсидії. Серед багатих Атрошенко називає і себе, заявляючи електорату, що згоден платити більше. Він навіть публічно «підставив плече» меру міста Ніжина у вигляді 4 млн власних гривень, щоб Ніжин розплатився з боргами перед Чернігівгазом і почав опалювальний сезон.
Заступник керівника ОП Кирило Тимошенко прозвітував президенту 29 жовтня: усі мери виконують меморандум, тільки мер Чернігова «єдиний в Україні» збирається підвищити тарифи на опалення. Зеленський доручив йому, керівнику чернігівської ОДА та голові правління Нафтогазу пропрацювати з Атрошенком дотримання меморандуму. А коли нічого не вийде, то хай щось вигадає РНБО.
Ставши міським головою, Владислав Атрошенко почав свій другий великий бізнес-проєкт у Чернігові. Першим був офісний центр, який почали добудовувати під кінець першої каденції Атрошенка як міського голови. Цей центр був одним із довгобудів міста. Будівництво готельно-офісного комплексу почалося у 2008 році й цілком зупинилося у 2014 році, залишивши над містом оголений багатоповерховий кістяк. З 2012 року недобудову викупила компанія «Ріел Ко» з власником Владиславом Атрошенком, ще не міським головою. Та кістяк стояв і далі, аж до 2019 року, коли раптово почав обростати фасадом і скоро відкрився. Атрошенко так і не пояснив, як з’явилися гроші на продовження проєкту. Сьогодні мер зводить новий триповерховий торговельний комплекс у центрі міста. Житловий будинок в історичному центрі зводить компанія «Еко комфорт груп», до власників якої цьогоріч увійшли люди, яких пов’язують із мером. Будувати в історичній частині міста можна не вище 15 м, а забудовник цілиться на 20 м. Як повідомляли місцеві медіа, 2020 року виконком міської ради затвердив зміни, якими дозволив забудовнику збільшити висоту. Маючи депутатів на різних посадах у міських управління та КП, Атрошенко може утримувати міські комунальні й господарські справи у своїх руках.
Читайте також: Місцеві вибори. Черкащина
Частину впливу він здобув і в справах області, коли його партія отримала третину кнопок в облраді. З того часу мера Чернігова часто бачили на засіданнях облради без особливої потреби в його присутності. Голова облради Олена Дмитренко — фактично від «СН», хоча більш схоже, що від «Рідного дому». На місцевих вона спершу була в списку партії Атрошенка, а потім раптово опинилася в списку «Слуги народу», хоча її й далі пов’язують радше з мером Чернігова. Усе це може бути домовленостями щодо сфер впливу з нардепом від «СН» Павлом Халімоном, приставленим слідкувати за Чернігівщиною. Не вступаючи у зв’язки з центром, Атрошенко натомість тримається співпраці з місцевими «слугами».
В облраді «Рідний дім» створив коаліцію зі «слугами» та «радикалами», фактично відкинувши інші партії. Ті ж, хто опинився за бортом коаліції, об’єдналися й одразу, ще в грудні 2020 року, припинили приходити на засідання. Тодішня голова ОДА Анна Коваленко намагалася підтримати опозиційну меншість та іншу кандидатуру на голову облради від «Слуги народу», проте з цього так нічого й не вийшло. Поки «меншість» не відвідувала засідання, «Рідний дім», «Слуга народу» і «Радикальна партія» поділили між собою комісії.
Закликом до перемовин Анна Коваленко намагалася змінити склад «коаліційної більшості» й баланс сил в облраді, та нічого не досягла. Натомість голова облради («СН») та її заступники («Рідний дім та «Радикальна партія») через офіційний сайт облради звинуватили Коваленко в підтримці депутатів п’яти партій, які складали меншість і зривали засідання облради. «Меншість» не приходила, тоді як «більшість» ніяк не могла зібрати всіх — завжди не вистачало кількох людей. Через це в новий рік облрада увійшла без затвердженого бюджету. Уже тоді почали говорити, що Коваленко, яка конфліктувала з більшістю Атрошенка, скоро знімуть із посади. І в серпні її змінив бізнесмен В’ячеслав Чаус, який поки що обходиться без суперечок із місцевою елітою.
Цього місяця в мера Чернігова з’явився ранній шанс завести людину до парламенту. Смерть Антона Полякова, нардепа-мажоритарника за 206-м округом, означає нові вибори. Колись 206-й округ був округом нардепа Владислава Атрошенка. Потім його перехопив забудовник і колишній партнер Атрошенка — Максим Микитась, який нині під слідством. У 2019 році на окрузі завдяки рейтингам Володимира Зеленського, балотуючись від «слуг», переміг Антон Поляков.
Тепер же округ має всі шанси знову піти до Атрошенка, принаймні до його людини. Або ж він може поділитися ним із Віталієм Кличком. У будь-якому разі Атрошенко вже оголосив, що партія висуне кандидата. І це його перший крок до того, щоб увести своїх людей уже до загальнонаціональної політики.