14 листопада до України прибула місія МВФ. А за декілька днів до того Ігор Коломойський зявив, що Україні варто відмовитись від прозахідного напряму і покращити стосунки з Росією. New-York Times зазначає, що критика олігарха спрямована зокрема і на співпрацю з МВФ. Ще раніше Коломойський вже казав, що МВФ здійснює експерименти над українцями.
Чимало політиків та експертів критикують МВФ. Мовляв, Фонд змушує нас «вбивати пенсіонерів», «вирубати ліси» і захмарно підвищувати ціни на газ. До того ж МВФ дає нам кредити під “шалені” відсотки. І взагалі, МВФ вже знищив Грецію, а на черзі – Україна.
В рамках проекту «Відсоток правди» VoxCheck та Українське радіо розібрались, як працює Міжнародний валютний фонд, на яких умовах він дає кредити, як Україна співпрацює з МВФ, що наразі вимагається від країни, які обіцянки перед Фондом український уряд вже виконав, а які вимоги досі не виконані. На додачу – спростування основних міфів про відносини України з МВФ і достовірні джерела на цю тему.
Дисклеймер: Цей матеріал підготовлено завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю VoxUkraine та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Що це за фінансова установа, що роздає усім кредити?
МВФ – це так собі «швидка фінансова допомога» для країн, які переживають кризу та макроекономічну нестабільність – стрімке знецінення національної валюти, відтік капіталу, нездатність виконувати свої зобов’язання перед іншими кредиторами та економічний спад.
Коли країна, яка входить до Фонду зіштовхується з кризою і потребує додаткових коштів на її подолання, вона підписує угоду з МВФ, у якій зобов’язується проводити реформи й за це отримувати кошти.
МВФ надає позики за умови, що країна проведе структурні реформи. Так Фонд допомагає подолати кризу і не допустити її поширення на інші країни. Основна ж мета МВФ – це недопущення поширення економічної кризи.
Бюджет Фонду формується із внесків країн-членів відповідно до їхніх квот та кредитів від інших країн та організацій. Квоти країн-членів залежать від розміру їхніх економік і вираховуються за чотирма показниками: ВВП (50% квоти), відкритість (30%), стабільність (15%), резерви (5%). Країни також мають право голосу у Фонді залежно від своїх внесків та право позичати гроші в рамках квоти в разі виникнення проблем.
Резерви МВФ обліковуються у спеціальних правах запозичення (Special Drawing Rights, SDR), з яких формується міжнародний резервний актив, який згодом використовується для кредитування країн-учасниць Фонду.
Як Україна співпрацює з МВФ?
Україна є членом МВФ із 1992 року.
Основними цілями співробітництва з МВФ є стабілізація української фінансової системи, проведення структурних реформ та створення підґрунтя для сталого економічного зростання. Фонд допомагає Україні поновити свою фінансову спроможність, підказуючи, як найбільш ефективно впроваджувати програму реформ.
Також співпраця з МВФ на сучасному етапі відкриває можливості для залучення фінансування від інших міжнародних фінансових установ (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ та інші) та урядів інших держав, в тому числі США, ЄС, Німеччини, Канади, Японії тощо.
Детальну історію співробітництва України та МВФ з початку Незалежності можна почитати на сайті Міністерства Фінансів України.
Після завершення Революції гідності та приходу до влади в Україні нового Уряду та виконання попередніх умов, Рада директорів МВФ ухвалила надання Україні позики Stand-by на приблизно $16,5 млрд. В рамках цієї програми Україна отримала два транші у розмірі $3,1 млрд та $914,7 млн.
Так, влітку 2014 року макроекономічні показники, закладені у програму, було значно відкореговано через розгортання в Україні масштабної економічної кризи на фоні російської агресії на сході країни. Тому у березні 2015 року МВФ ухвалив заміну програми Stand-by на нову, чотирирічну програму «Механізм Розширеного Фінансування».
Інвестиційний банкір Сергій Фурса так пояснює різницю між цими кредитами:
«Програма Stand-by має стислі терміни реалізації, а також більш «лояльні» вимоги до держави-позичальниці. У меморандумах, зазвичай, не йдеться про вимоги конкретних масштабних реформ – лише зберігаються вимоги щодо фіскальної і платіжної дисципліни та забезпечення економічної стабільності. Натомість програма розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) розрахована на триваліший термін і передбачає втілення структурних реформ та чіткий алгоритм моніторингу виконання взятих країною-позичальницею зобов’язань. Адже перевірка передує кожному новому траншу (переказу коштів), і від її результатів залежить, коли саме позичальникові нададуть черговий транш і чи нададуть його взагалі».
Перший транш за програмою EFF – близько $5 млрд – Україна отримала одразу після ухвалення програми. Другий транш у розмірі ще $1,7 млрд МВФ ухвалив у липні 2015 року. Ці кошти одразу перерахували у золотовалютні резерви НБУ.
У вересні 2016 року МВФ знову переглянув програму співпраці з Україною. І вже третій транш за програмою розширеного фінансування – $1 млрд – Україна отримала 16 вересня. Четвертий транш за цією програмою – ще $1 млрд – Україна отримала у квітні 2017 року. Останні два транші також пішли у резерви Нацбанку.
У березні 2019 року програма розширеного фінансування добігала кінця. Тому заздалегідь, у жовтні 2018 року Україна та МВФ започаткували нову програму співробітництва – Stand-by. Вона триватиме 14 місяців і передбачатиме отримання майже $4 млрд.
Останній транш від МВФ, вже за новою програмою, ми отримали у грудні 2018 року – на приблизно $1,38 млрд. Це, у свою чергу, дало Україні можливість залучити іншу міжнародну фінансову підтримку. Так, 18 грудня 2018 року Україна отримала фінансову гарантію на суму $750 млн від Світового банку, за якою 27 грудня залучила кредит у розмірі 349,3 млн євро, наданого Deutsche Bank.
Що Україна має робити, щоб отримувати кошти від МВФ?
Умови, закладені до меморандумів МВФ, сприяють макроекономічній стабільності та мають на меті полегшити для країни виплату отриманих від Фонду кредитів. Інколи уряди чи окремі міністри записують до Меморандумів ті реформи, які мають низьку підтримку політичного класу – щоб мати додатковий важіль для їхнього втілення.
У випадку України це такі реформи як створення антикорупційного суду, прозора приватизація, криміналізація незаконного збагачення політиків та посадовців та ін.
Втім, політики та експерти не завжди правильно коментують вимоги МВФ до України. Наприклад, Вадим Рабінович, народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя» неодноразово повторював таку фразу:
«Какое отношение МВФ к нашим Карпатам имеет? Никакого. А они говорят выруби лес. Скажите, почему МВФ, финансовая организация, требует от нас задавить пенсионеров и поднять цену на газ? Это что, ваше дело? Вы хотите кредитовать, вы кредитная организация – дайте нам кредит. Не кредитная – идите отдыхайте».
По-перше, щодо лісів, то це ЄС, а не МВФ, наполягає на скасуванні мораторію на експорт деревини, оскільки таке обмеження торгівлі суперечить Угоді про Асоціацію. До того ж, вимагається не вирубувати ліси, а замінити мораторій на експорт інструментом, який не буде порушувати торговельні домовленості і викривлювати ринкові механізми (наприклад, забороною вирубки лісу).
Щодо пенсій, то головна вимога МВФ – вести зважену бюджетну політику, необхідну для стабільності гривні та економіки в цілому. МВФ ніколи не вимагав скасувати пенсії.
Також МВФ рекомендував не «підвищити» тарифи, а зрівняти тарифи для домогосподарств та промисловості, щоб створити можливості для появи повноцінного ринку енергоносіїв. Так, з травня 2019 тарифи на газ для домогосподарств було знижено, оскільки знизилися ціни на світовому ринку та відповідно ціни для промислових споживачів в Україні.
До того ж у Меморандумі з МВФ зазначено, що необхідно ухвалити закон про Антикорупційний суд.
Виконання вимог МВФ і отримання траншів за програмою слугує орієнтиром для інших міжнародних кредиторів, а також для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, що ситуація в країні залишається стабільною, а уряд успішно втілює затверджені реформи. Натомість «випадіння» з програми МВФ є негативним сигналом для інших кредиторів та інвесторів.
Але ж у МВФ шалені відсотки по кредитах! Насправді ні.
Кредити МВФ є одними з найдешевших. Для України, наприклад, середня ставка за кредитами МВФ становить близько 3%. Для порівняння: ставка за випуском євробондів у березні 2019 року – 9,75%.
До того ж, якщо країна зіштовхнулася з кризою, це знижує її шанси отримати запозичення на міжнародних фінансових ринках та підвищує ціну таких запозичень.
То може усі проблеми України і бідність – це наслідок співпраці з МВФ?
Ми не можемо сказати, як розвивалася б Україна, якби взагалі не співпрацювала з Фондом. Скоріше за все, її рівень економічного розвитку наразі був би нижчим, тому що МВФ надає не лише кредити, а й технічну допомогу – зокрема, у розробці нормативних актів.
До того ж за 25-річну історію співпраці з МВФ Україні не вдалося успішно завершити жодну з програм через невиконання Урядами умов співпраці. Також не можна стверджувати, що Україна перетворилася на бідну країну внаслідок співпраці з МВФ, оскільки вона не була багатою до співпраці.
Дві останні програми співпраці з МВФ були підписані для подолання наслідків масштабної економічної кризи, що розгорталася у 2014-15 роках через значний спад виробництва, скорочення обсягів торгівлі та втрату частини території під час російської агресії.
Спад ВВП у 2014-15 роках складав відповідно 6,6% та 9,8%. Національна валюта за цей час знецінилася з 8 гривень за долар США до майже 30 гривень за долар, досягнувши свого мінімуму в лютому 2015 року. Золотовалютні резерви, необхідні для підтримання фінансової стабільності, знаходилися на критично низькому рівні.
Кошти МВФ спрямовувалися на підтримку платіжного балансу, поповнення золотовалютних резервів та збалансування бюджету, необхідних для стабілізації економіки й національної валюти.
До речі, про співпрацю України з МВФ ми розповідали у цьому відео.
Які міфи і маніпуляції про МВФ найбільше поширені у ЗМІ?
МВФ експерементує над країнами і робить з багатих держав бідні
НЕПРАВДА
«Это ж эксперимент. Над нами МВФ делает эксперимент. Над живыми людьми, над нормальной страной. То есть из богатой страны нищую. Как все страны в которых он был. Довел до ручки».
По-перше, МВФ надає кредити для підтримання макроекономічної стабільності на умовах проведення реформ, які повинні сприяти економічному зростанню. Негативно на економіку впливає саме невиконання програм співпраці з МВФ. Є багато країн, які співпрацювали з МВФ та стали економічно успішними. Наприклад, Угорщина, Польща, Ірландія.
По-друге, Україну аж ніяк не можна назвати багатою країною. Після перерви Фонд відновив співпрацю з Україною у 2014 році. Того року ми втратили 6,5% ВВП, але через економічну кризу та війну, а не через МВФ. За допомогою Фонду вдалося досягти макроекономічної стабільності на початку 2015 року.
МВФ дає кредити під високі відсотки
НЕПРАВДА
«Какие там (у МВФ – прим. ред.) условия?. <…> Там очень жесткие проценты. <…> Есть примеры других стран, которым они выдают кредиты. Давайте положим бумажки, давайте посмотрим. А можно нам такие же? Ребята, а чего нам другие, а кто с вами договорился?»
Насправді кредити МВФ навпаки є дуже дешевими: для України, наприклад, середня ставка за кредитами МВФ становить близько 3%. Для порівняння: ставка за останнім випуском євробондів (осінь-2018) становила 8,994-9,750%.
Формування відсоткової ставки за кредитами МВФ – це не суб’єктивний процес, а складна процедура, яка залежить від багатьох чинників (вони детально описані у звіті IMF Financial Operations 2018):
-
розміру квоти країни у МВФ (це сума, на яку може розраховувати країна, залежно від її внеску до статутного капіталу МВФ; при цьому внесок країни залежить від розміру її економіки, рівня відкритості та інших факторів, дані МВФ);
-
типу кредитної програми та її тривалості;
-
розміру вибірки кредиту (МВФ затверджує певну суму кредиту, але країна може отримати лише його частку – залежно від виконання країною умов отримання траншів);
-
розміру базової ставки МВФ в SDR (special drawing right, умовна «валюта» МВФ, курс якої залежить від ключових світових валют). Базова ставка в свою чергу залежить від вартості державних облігацій таких країн як США, Великобританія, Японія та деякі інші.
Базова ставка за SDR, яка формує вартість кредитів МВФ, у 2017-2018 роках становила 0,5-1% річних і незначно відрізнялась від ставки, наприклад, за 3-місячними державними облігаціями США. Таким чином, ставка за кредитами МВФ для України лише на 1,5 відсоткових пункти вища за ставку за держоблігаціями США.
Порівняти ставки кредитування МВФ для України та інших країн-позичальників важко, оскільки МВФ не поширює такої інформації. Але якщо Зеленський мав на увазі, що Україні дають суттєво дорожчі кредити, ніж іншим країнам (на 5 і більше відсоткових пунктів) – то це неправда.
МВФ вимагає заморозити зарплати і соціальні виплати і підняти ціну на газ
МАНІПУЛЯЦІЯ
«МВФ вимагає не підвищувати зарплати, не підвищувати пенсії, але підвищувати ціни на газ».
Олег Ляшко про вимоги МВФ, 06/09/2018 (0:52 – 0:59)
Для отримання п’ятого траншу Україна має виконати такі вимоги: ухвалити закон про Антикорупційний суд (що вже зроблено), підвищити ціни на газ, як було узгоджено навесні 2017 року — до імпортної ціни, та вести зважену бюджетну політику. Про обидві вимоги вказано і у заяві голови фонду Крістін Лагард. Водночас, вимоги МВФ стосуються державної політики, а всієї економіки. Іншими словами МВФ пропонує в умовах нинішнього стану економіки проводити виважену політику підвищення зарплат та пенсій, але це не стосується наприклад зарплат у приватному секторі.
МВФ хоче, щоб ми вирубали Карпати і вбивали пенсіонерів
НЕПРАВДА
«Если ты нормальный банкир, я приезжаю в страну и хочу, чтобы страна развивалась. Я скажу: я вам дал деньги, только пожалуйста постройте заводы, отреставрируйте какой-то порт свой. Это МВФ говорит другое: вырубите лес, уберите пенсии, повысьте тарифы».
Вадим Рабінович про умови МВФ, 06/09/2018 (7:38 – 7:59)
Серед умов угоди між МВФ та Україною немає вирубки лісів або скасування пенсій. Умовою, яка залишається бар’єром для надання чергового траншу від МВФ, є підвищення цін на газ для населення.
Щодо лісів, то це ЄС, а не МВФ, наполягає на скасуванні мораторію на експорт деревини, оскільки таке обмеження торгівлі суперечить Угоді про Асоціацію. Але вони вимагають не вирубувати ліси, а замінити мораторій на експорт на інструмент, який не буде викривлювати торгівлю. Якщо Україна повністю заборонить вирубки, то ЄС не заперечуватиме.
Для отримання п’ятого траншу МВФ Україна має виконати такі вимоги: ухвалити закон про Антикорупційний суд, підвищити ціни на газ, як було узгоджено навесні 2017 року — до імпортної ціни, та вести зважену бюджетну політику. Про останні дві вимоги вказано у заяві голови фонду Крістін Лагард.
Реалізація вимог МВФ має зменшити дисбаланси і забезпечити розвиток економіки, який достатній принаймні для повернення кредитів МВФ. Тобто зобов’язання реформування виступають замість застави. Саме для усунення дисбалансів, які загрожують розвитокові, необхідно виконати названі кроки, а саме: встановити ринкові ціни на газ і підвищити пенсійний вік для усунення дефіциту ПФУ.
Кожен українець винен МВФ тисячі доларів
НЕПРАВДА
«Сегодня любой маленький украинец, его вынесли из роддома, он 10 тысяч долларов должен»
Вадим Рабінович про борги українців перед МВФ, 22/05/18 (3:07-3:11)
Загальний борг України становить $77,05 млрд. В Україні проживає 42 млн осіб. Тобто на одну особу припадає приблизно $1835, а не $10 тис.
Де шукати правду про роботу МВФ і відносини України з Фондом?
Все, що МВФ вимагає від України і що український уряд зобов’язується зробити, вказано у Меморандумі про співпрацю.
Історію відносин України з Фондом і все поточні позики пише Міністерство фінансів України. Також на сайті МФУ окремо можна почитати про 2 програми кредитування від МВФ: Stand-by та розширеного фінансування (EFF). На сайті Міністерства фінансів України також є щомісячна динаміка державою боргу, зокрема перед МВФ та прогнозні платежі виплати боргу до 2045 року.
На сайті Міжнародного валютного фонду, на сторінці «Україна та МВФ» можна подивитись, які кредити МВФ надавав Україні і скільки український уряд повернув Фонду. Там також вказані і прогнозні виплати України Фонду,
Фахово та неупереджено про відносини України з МВФ пишуть:
Олена Білан, головний економіст Dragon Capital; Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital; Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна; Сергій Фурса, інвестиційний банкір Dragon Capital; Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU.