У ніч проти 10 вересня Польща вперше застосувала зброю з літаків щодо російських дронів, які увійшли у повітряний простір країни. За словами прем’єр-міністра Дональда Туска, було збито 4 з 19-ти безпілотників. Відомо, що для цього задіяли польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS та літаки-дозаправники у повітрі. На тлі повітряної атаки також було тимчасово закрито польські аеропорти, зокрема у Ряшеві, Любліні та Варшаві.
Політик PiS Даріуш Стефанюк опублікував фото, на яких видно руйнування у Польщі. «Сьогодні у моєму селі Чоснувка впав дрон — на щастя, він упав у полі, далеко від будівель, і ніхто не постраждав. На жаль, гірше було у селі Вирики (Володавський повіт). Цієї ночі дрон вдарив у житловий будинок. Це диво, що ніхто не постраждав. Ці події показують, наскільки близько до нас є загрози, які ще нещодавно ми вважали стосуються лише фронту війни в Україні. Ми повинні голосно говорити про безпеку наших родин і домівок», — написав він.
Польська сторінка Nocna Jazda Tomaszów Mazowiecki також опублікувала фото російського дрона «Гербера», що впав на полі приблизно за 300 кілометрів від кордону з Україною — неподалік від Мнішкова біля населеного пункту Опочно у Лодзькому воєводстві. «Я підтверджую, що дрон був знайдений. На місці вже працюють служби, тому я не можу надати більш детальну інформацію», – повідомив RMF 24 староста Опочненського району Марцін Барановський.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що дрони, які порушили повітряний простір його країни, вперше прилетіли безпосередньо з території Білорусі. Водночас він додав, що немає причин для паніки, оскільки, найімовірніше, відбулася «провокація великого масштабу». У НАТО теж заявили, що не розглядають вторгнення російських дронів на територію Польщі цієї ночі як напад на державу-члена Альянсу.
Тим часом, польський політик Славомір Менцен розкритикував польську владу і заявив, що Польща не готова до цього конфлікту і є повністю беззбройною. «Хотів би, щоб польські політики, маю на увазі тих, хто при владі, бо опозиція нічого не може, і наше суспільство нарешті прокинулося. Вже 3,5 роки триває війна біля нашого східного кордону, і за ці 3,5 роки відбулася революція на полі бою. Зараз і Україна, і Росія виробляють мільйони дронів щороку. Польське військо радіє, що у багаторічному замовленні замовило 10 тисяч дронів. Це несерйозно. Ми абсолютно не готові до цього конфлікту», — сказав він.
Він додав, що Польща зараз не готова до масованої атаки дронів. «Росія здатна за місяць виробити кілька тисяч шахедів. Ми зараз не в змозі відбити таку атаку, а політики нічого з цим не роблять», — каже Менцен. Водночас його слова у Польщі отримали хвилю критики.
Колишній радник президента Польщі та посол у НАТО Томаш Шатковський заявив, що відповідь на цей акт російської агресії повинна бути рішучою, але й виваженою. «В інтересах Польщі — продемонструвати солідарність з союзниками, але й власну суб’єктність. Консультації відповідно до статті 4 та посилення союзниками протиповітряної оборони — це абсолютний мінімум», — написав він.
Польський аналітик Кшиштоф Нєчипор протлумачив ситуацію так: «Якщо подібні інциденти спричинять політичну дестабілізацію, поглиблюватимуть суспільні розколи, посилять антиукраїнські настрої та посилюватимуть заклики до припинення надання військової та фінансової допомоги Україні, то вони будуть повторюватися та ескалуватися. Якщо ж вони матимуть протилежний ефект — спричинять мобілізацію суспільства, консолідуватимуть політичні сили й стимулюватимуть до більшої залученості у стримуванні російської агресії, то їх припинять».
Польський журналіст Артур Барткевич зазначив виданню Rzeczpospolita, що факт того, що Росія надіслала кілька десятків дронів до Польщі, свідчить про те, що нинішній тиск Заходу на Москву Кремль сприймає як слабкість, а не силу. «Доки США лише встановлюватимуть терміни, після яких “обов’язково” будуть вжиті заходи проти Путіна, він продовжуватиме казати: “перевіряю”. На жаль, наразі щоразу виявляється, що ультиматум був блефом», — переконаний він.
За словами Барткевича, для Польщі те, що сталося в ніч з 9 на 10 вересня, є сигналом, що настав час припинити політичні суперечки — принаймні у сферах безпеки та дипломатії. «Це не час доводити один одному через пости у соцмережі X або злісні зауваження на пресконференціях, хто “переміг” у польсько-польській війні, де нині барикадами стали Президентський палац і Канцелярія прем’єра. Перед об’єктивною загрозою ми не можемо дозволити собі розбіжності. Від ранку надходять сигнали про постійний контакт Адміністрації Президента з урядом. І це добре. Але так має бути і в наступні дні, тижні та місяці. Час дорослішати, бо історія починає вимагати цього від нас», — пише він.
Водночас стало відомо, що Росія готувала атаки ще з липня. Тоді у Польщі була опублікована інформація про те, що серед уламків збитих в Україні російських безпілотників знаходять 4G-модеми з SIM-картами польських операторів, а також одного литовського. Видання Defense Express припускає, що росіяни переслідували ціль розвідки систем ППО Польщі, особливо перед навчаннями «Захід-2025», які відбудуться через два дні.
Польський журналіст Марек Будзиш зазначає, що на думку українців, це може означати або підготовку до тестування ударних коридорів на обидві країни, оскільки відомо, що росіяни використовують мобільні мережі для корекції траєкторії польоту дронів, або посилення атак на західну частину України. «Завдання для польських служб — з’ясувати, хто купив SIM-карти, адже під час їх придбання потрібно реєструватися», — наголошує він.
Тим часом, німецький політик, депутат Бундестагу від партії «Християнсько-демократичний союз» Родеріх Кізеветтер заявив, що демонстрації солідарності у цій ситуації недоречні. «Нарешті треба відповісти рішуче та жорстко! Балаканина про мирні переговори має припинитися. Необхідно зараз надати Україні “Taurus” та масовану військову підтримку, адже Росія живиться нашою слабкістю. Росію та КРІНК треба зупинити! Україну потрібно озброїти так, щоб вона могла відкинути росіян, включно з ударами по військових цілях у Росії. Наш мир, свобода та самовизначення піддаються випробуванню з боку Росії й перебувають у серйозній небезпеці», — написав він.
На тлі останніх подій єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав терміново розробити «стіну дронів» на східному фланзі ЄС, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала виділення авансом шести мільярдів євро кредиту, фінансованого коштом прибутків від заморожених російських активів, на виробництво безпілотників для України. «Україна має винахідливість. Зараз їй потрібен масштаб. І разом ми можемо її забезпечити: так, щоб Україна зберегла свою перевагу, а Європа зміцнила свою», — додала вона.