Сьогодні, 24 березня, виборці у Данії вирушили на дільниці, щоб взяти участь у дострокових парламентських виборах. Про їхнє проведення прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен повідомила у лютому, за кілька місяців до того, як була зобов’язана це зробити, очевидно сподіваючись, що її рішучий імідж під час протистояння з президентом США Дональдом Трампом щодо майбутнього Гренландії допоможе їй здобути третій термін.
Під час другого терміну Метте Фредеріксен її підтримка зменшилася, оскільки зросла вартість життя — це разом із пенсіями та можливим податком на майно стало важливою темою виборчої кампанії. Водночас представниця соціал-демократів центристсько-лівого спрямування відома сильною підтримкою України та жорстким підходом до міграції.
Так, прагнучи протистояти тиску з боку правих та вказуючи на можливе зростання міграції через війну з Іраном, Фредеріксен цього місяця оголосила пропозиції, які включають можливе «екстрене гальмо» щодо надання притулку та жорсткіший контроль за тими, хто не має законного статусу проживання. Її уряд уже представив план, що дозволяє депортацію іноземців, засуджених щонайменше до одного року ув’язнення за серйозні злочини.
Однопалатний парламент Данії налічує 179 місць, з яких 175 належать депутатам від самої Данії, а ще по два — представникам Гренландії та Фарерських островів. Як повідомляє видання Associated Press, під час виборів, імовірно, жодна окрема партія не отримає більшості. Система пропорційного представництва Данії зазвичай призводить до формування коаліційних урядів, традиційно з кількох партій або з лівих, або з правих, після кількох тижнів переговорів.
Чинна трьохпартійна адміністрація Фредеріксен у 2022 році стала першою за десятиліття, яка обрала не домовлятися з традиційними лівими союзниками, а пішла на угоду зі суперниками — партіями «Venstre» та «Moderaterne» («Поміркованими»).
Відомо, що двоє правоцентристських претендентів сподіваються усунути Фредеріксен з посади прем’єр-міністра. Один із них входить до її нинішнього уряду — це міністр оборони Троельс Лунд Поульсен із «Venstre», яка очолювала кілька попередніх урядів. Другий — Алекс Ванопслаг із опозиційного Ліберального альянсу, який виступає за нижчі податки, меншу бюрократію та за відмову Данії від небажання використовувати ядерну енергію. Втім, його шанси може підірвати його нещодавнє зізнання щодо вживання кокаїну, коли він обіймав посаду лідера партії.
Вибори у Данії: які результати найбільш імовірні?
Якщо результати опитувань громадської думки підтвердяться, Фредеріксен має всі шанси залишитися при владі, але водночас її партія може показати найслабший результат за більш ніж століття: прогнозовані 21% голосів та 38 мандатів є відчутним падінням порівняно з 50 мандатами, які партія мала у 2022 році.
Останні дані опитування Megafon показують, що так званий «червоний блок» — ймовірна коаліція лівоорієнтованих партій, до якої входять соціал-демократи Фредеріксен — незначно попереду. За прогнозами, блок отримає 86 місць, що буде лише на кілька менше за 90 місць, необхідних для більшості у данському парламенті (до речі, у парламентській системі Данії партії або блоку не обов’язково мати більшість, щоб керувати — достатньо забезпечити, щоб більшості проти них не існувало).
Тим часом, «синій блок» правих партій, за прогнозами, отримає 78 місць. Їхня кількість може зрости до 89, якщо до їхньої коаліції приєднаються «Moderaterne», очолювані міністром закордонних справ Данії Ларсом Льокке Расмуссеном. Тож у результаті партія може стати вирішальною силою у формуванні нового уряду.
Додамо також, що у виборчій системі Данії є доволі низький поріг для того, щоб потрапити у парламент — він становить тільки два відсотка. Тож до органу може пройти чимало дрібних політсил, які водночас можуть здобути значний вплив: наприклад, Партія громадян чи «Альтернатива». Відіграти важливу роль можуть і чотири мандати від Гренландії і Фарерських островів.
Наразі Фредеріксен демонструє стратегічну гнучкість, залишаючи простір для переговорів після виборів і з політичним центром, і з лівими силами. У реальності ж остаточний формат коаліції залежатиме не лише від її політичних уподобань, а передусім від результатів голосування та балансу сил у парламенті.
