Суспільний резонанс почався після блокування Facebook сторінки Дональда Трампа, що можна було розглядати як втручання у політику країни, зазначив аналітик даних громадянської мережі ОПОРА Роберт Лорян у коментарі Тижню: “Щоб відкинути звинувачення у цензурі у подібних випадках, Facebook запустив спеціальний окремий контролюючий орган – Наглядову Раду яку називають «Верховним судом Фейсбуку». До її функцій належить розгляд складних та неоднозначних рішень Фейсбук про блокування контенту та окремих сторінок, а її рішення є обов’язковими для виконання соціальною мережею”.
У дослідженні йдеться про те, що в українському сегменті Facebook від вересня 2019 року й до травня 2021 заблокував 924 облікові записи, 706 сторінок, 153 групи та 80 акаунтів в інстаграмі. Всі вони здебільшого були пов’язані із політичним процесом. Найбільше це спостерігалось у 2019 році під час передвиборчої кампанії та безпосередньо виборів. Тоді у розповсюдженні клікбейтних новин, видаванні себе за інформаційні агенції через фейкові акаунти звинуватили новинні портали Znaj.ua, Politeka та Hyser.
Цілі мережі видалених сторінок пов’язують із різними політичними партіями. До прикладу, у липні 2020 року заблокували понад 100 облікових записів, сторінок та груп, які підтримували Петра Порошенка і раніше вже карались за розпалювання ворожнечі. У жовтні 2020 заблокували мережу, пов’язану із партією “Батьківщина” на Юлією Тимошенко. Тоді закрили більше ста акаунтів та груп. Також ОПОРА пише про ще одне видалення кількох мереж, про які не згадували у звітах Facebook. Вони стосувались фейкових соцопитувань про вибори міського голови Києва та вихваляння Андрія Пальчевського.
Окрім цих, ще три мережі видалили у грудні 2020, а у квітні 2021 року заблокували наймасштабніші мережі, які пов’язують із партією “Слуга народу”, а також політичними силами «Наш край», «Українська стратегія Гройсмана» та «Довіра». “Люди, які стояли за мережею, використовували комбінацію справжніх та фальшивих облікових записів, аби керувати сторінками, які здебільшого скеровували людей на зовнішні сайти, «що видавали себе за новинні», – йдеться у дослідженні.
Читайте також: Соцмережі: від свободи до ненависті
За словами аналітика, це лише список ідентифікованих мереж, де довели зв’язок із політичною партією. Користувались такими послугами також окремі політики, зокрема Володимир Гройсман, Олег Кулінич та Андрій Деркач. Таким чином політики і піднімають свої рейтинги, і дискредитують опонентів. Однак ідентифікувати та прив'язати діяльність ботоферм до окремих партій складно, тим паче що фінансування такої діяльності фінансується з “чорних бюджетів”.
Щодо інформаційних кампаній впливу з боку Росії, Facebook почав фіксувати їх у серпні 2018. Тоді понад 2700 груп та акаунтів у фейсбуці та інстаграмі видалили через видавання себе за українські, хоча насправді адмініструвалися з РФ та поширювали російські наративи.
У серпні 2018 року заблокували мережу координованих сторінок, які працювали із користувачами з країн Близького Сходу, Латинської Америки, США та Великої Британії та поширювали наративи щодо війни в Сирії та Україні. Також під час виборів 2019 року в Україні, виявили мережі, що координувались із Луганщини та Донеччини про війну та політичні новини.
“Загалом наративи що поширює Росія у Facebook використовуючи ботоферми та фейкові сторінки доволі схожі з тими наративами що поширюють російські пропагандистські телеканали. Наприклад у Facebook “розганяється” інформація про ефективність російської вакцини Sputnik V та дезінформація про інші вакцини. Окрім цього багато наративів містять локальний контекст, який Росія поширює у відповідних країнах чи регіонах”, – пояснив експерт.
Система верифікації акаунтів працює так, що сторінки користувачів компанія видаляє випадково доволі рідко. Проте інколи йдеться про необгрунтоване видалення окремих публікацій.Зазвичай Facebook доволі швидко реагує на критику та зауваження, стверджує Роберт Лорян.
У Facebook працює власний відділ який намагається відстежувати та блокувати такі сторінки. А для боротьби з поширенням дезінформації в окремих повідомленнях у Фейсбук окрім алгоритмів штучного навчання залучено більше 30 тисяч працівників, які переглядають та приймають рішення про блокування контенту.
Крім координованої неавтентичної поведінки, розгорівся скандал довкола стеження за мобільними пристроями журналістів та громадських діячів шпигунською програмою Pegasus від ізраїльської компанії NSO. Світові видання заявили про викрадення даних у понад 180 журналістів із 20 країн. Тиждень писав про те, що є підозра, ніби уряди країн використовували програмне забезпечення у злочинних цілях.