«Я не хочу помирати. Але я не хочу жити у світі, якому байдужі діти та тварини », – наводять у дослідженні цитату когось із молодих респондентів. У ньому вивчають взаємозв’язки між кліматичними проблемами, сприйняттям реакцій уряду та моральною шкодою. Автори пишуть, що прямий вплив зміни клімату непропорційно навантажує дітей та молодь, оскільки вони розвиваються психологічно, фізично, соціально та неврологічно. Нові дані свідчать про те, що молодь також більш обтяжена непрямим впливом зміни клімату, наприклад, тривожністю від цих змін, яка впливає на психосоціальне здоров’я та благополуччя, а також може посилити вже наявні проблеми психічного здоров’я у деяких дітей.
Респонденти з усіх країн повідомили про значну стурбованість, майже 60% сказали, що відчувають «потужну» або «надзвичайну» стурбованість зміною клімату. Про ці реакції повідомляють молоді люди з різних країн з різними доходами та різним рівнем прямого впливу серйозних наслідків зміни клімату. Понад 45% сказали, що їх почуття щодо зміни клімату негативно вплинули на їхнє повсякденне життя. Відповіді варіювалися в залежності від країни, але назагал майже всюди відсоток був високим. Країни, які висловлюють більше занепокоєння та більший вплив кліматичних змін на загальний стан, як правило, бідніші, розташовані на “глобальному півдні” та на них більше впливає клімат. На “глобальній півночі” найбільший рівень стурбованості виявила Португалія (де з 2017 року різко збільшилася кількість пожеж).
Дані зібрали із відповідей 10 тисяч молодих людей через рекрутингову платформу у віці 16-25 років із 10 країн світу (Індія, США, Великобританія, Філіппіни, Нігерія, Фінляндія, Франція, Австралія, Португалія). Опитування розробили одинадцять міжнародних експертів з питань емоцій, пов'язаних зі зміною клімату, клінічної та екологічної психології, психотерапії, психіатрії, прав людини, психічного здоров'я дітей та підлітків та молодих людей із тривалим досвідом кліматичної тривоги.
Інтерв'ю, проведені з дітьми у різних країнах у період від 2016 до 2021 року, виявили сильні форми кліматичної та екологічної тривоги. Батьки та вчителі також повідомляють, що чують велику стурбованість щодо зміни клімату серед молоді, стверджують дослідники. Ця тривога пов’язана з тим, що молоді люди усвідомлюють відсутність майбутнього, що людство приречене, а уряди не реагують адекватно. Також вони відчувають зраду від урядів та дорослих. Це такі стресові фактори, які матимуть значні, тривалі та поступові негативні наслідки для психічного здоров'я дітей та молоді, йдеться у дослідженні.
Читайте також: Нова кліматична ера: глобальне потепління може мати для України як негативні, так і позитивні наслідки
Кліматична тривога містить багато емоцій: занепокоєння, страх, гнів, горе, відчай, почуття провини і сорому, а також надію. Ці почуття регулярно з’являються разом і можуть коливатися у відповідь на особисті та світові події. Стверджується, що переживання, про які дедалі частіше говорять діти та молодь, є зрозумілими, відповідними та здоровими реакціями на загрози, з якими ми стикаємось, однак їх інтенсивність та складність можна сприймати як постійний психологічний стрес.
Ігнорування екологічних проблем відповідними інстанціями урядів цих країн можна розцінювати і як моральні порушення, пише “The Lancet Planetary Health".
За результатами дослідження, відсоток згоди з твердженням, що люди не в змозі піклуватися про планету, найвищий є на Філіппінах (93%). Серед усіх інших опитаних країн там найвищий відсоток тих, хто стверджував, що їх лякає майбутнє (92%). Найбільший відсоток молоді, що переконана у зраді їм чи майбутнім поколінням у Бразилії – 77%.
Понад 60% вибірки не погоджувалися з кожним позитивним твердженням і погоджувалися з кожним негативним твердженням. У всіх країнах учасники повідомляли про більші почуття зради, ніж заспокоєння. Також висновки дослідження вказують на те, що тривога здається більшою, коли люди вважають, що реакція уряду є неадекватною.
Кліматична тривога не може бути психічною хворобою, однак зміни клімату все одно поряд з бездіяльністю уряду є хронічними, довгостроковими та потенційно неминучими стресовими факторами й створюють умови, при яких проблеми з психічним здоров'ям молоді посиляться. Також опитування демонструє, що велика кількість молодих людей у всьому світі вважає уряди такими, що не визнають або не реагують на кризу послідовно, терміново або не реагують на їх тривогу. Це сприймається як зрада не лише від окремої людини, а й від молоді та майбутніх поколінь загалом.
“Ми стверджуємо, що нездатність урядів адекватно зменшити, запобігти або пом'якшити зміни клімату сприяє психологічному стресу, моральним ушкодженням та несправедливості”, – резюмують автори.