Після розпаду СРСР у галузі стратегічних озброєнь суттєву перевагу отримали США і нині це спричинило низку суттєвих загроз. Про це йдеться у дослідженні «Пом’якшення викликів стратегічній стабільності між США та Росією», яке опублікували на веб-сайті вашингтонського аналітичного центру RAND.
Парадигма стратегічної стабільності між РФ та США забезпечується взаємною впевненістю що жодна зі сторін не може нанести такий випереджальний удар, що б обеззброїв супротивника. Обидві сторони лишаються вкрай вразливими до удару у відповідь, тобто бити першим не має сенсу. Розуміння цього дозволяло зберігати баланс ще в часи Холодної Війни. Тоді це отримало назву «Доктрини гарантованого взаємного знищення». Але зараз США розробили значні можливості швидкого реагування, тому Москва боїться можливості їх використання для нанесення першого удару. На думку дослідників, це порушення балансу сил є джерелом нестабільності протягом останніх років.
«З 1990-х років російські стратеги хвилюються про здатність їхньої країни виконати ці вимоги (нанести непоправну шкоду у відповідь на удар – Ред.). Одна група підрахувала, що Сполучені Штати могли поставити лише одну боєголовку на кожну радянську міжконтинентальну балістичну ракету у 1991-му, але до 1999 року ця кількість зросла втричі через зміни у можливостях сторін. На додаток до відносного послаблення стратегічних ядерних сил Росії, впевненість Москви у своїй здатності забезпечити відплату неухильно розмивалася протягом пострадянського періоду через низку додаткових причин. Російська стурбованість полягають у поєднанні нових можливостей США, які включають звичайні точні керовані ракети, системи ПРО, а також кібер- та космічні можливості. Якісна перевага ядерної тріади США може у підсумку забезпечити Сполучені Штати життєздатним варіантом для превентивного удару», – йдеться у тексті.
Читайте також: Ядерна зброя в руках російських вождів
Така ситуація створює в Росії сумніви в її можливостях контратакувати. Це становить проблему і для Сполучених Штатів, адже побоювання Росії, що якщо ракети вчасно не використати, вони будуть втрачені, можуть призвести до кризи.
У дослідженні виділяються чотири основні наслідки такої ситуації:
– Росія розробила комплекс нових опцій, щоб збільшити свою впевненість у здатності відповісти;
– Росія не планує знижувати свої стратегічні ядерні сили відносно нинішнього рівня;
– Загальна стабільність двосторонніх відносин порушена;
– Стурбованість Росії щодо превентивного удару може стимулювати нанесення нею першого удару у випадку кризи.
Автори статті вважають, що ключем до стабілізації положення стало б самообмеження сторін – двостороннє або одностороннє, але координоване. Потрібно встановити такі механізми, які б не дозволили провести превентивний удар дуже швидко, це б збільшило ступінь впевненості.
Нагадуємо, що в Росії на 19 лютого заплановані стратегічні навчання з пуску балістичних ракет. Керувати ними буде особисто Владімір Путін.