Суттєве погіршення доступу до архівів в останні два роки відзначив кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович.
«За результатами експертного опитування, проведеного наприкінці минулого року, виявилось – більшість опитаних, а саме 86,2% особисто стикалися з випадками обмеження в доступі до інформації в архівах», – підкреслив науковець.
За даними Центру, закритість, обмеження в доступі до окремих справ назвали найвагомішою перепоною – 57,1% експертів; невідповідність архівів сучасним стандартам роботи із користувачами (графік, комфортність, довідковий апарат, видача документів) є проблемою для 46,4% опитаних.
Для 32,1% експертів перешкодою є обмеження можливостей копіювання документів; 17,9% вказали на необізнаність громадян про їхні права на доступ до архівної інформації; 14,3% експертів визнали вадою бюрократичні перепони, а 10,7% підкреслили недосконалість та двозначність законодавства.
Моніторинг виявив, що ціна копіювання документа коливається від 5,43 грн до 43,92 грн, тобто відрізняється у 8 разів. Втім, архіви на цьому не зупиняються, і впроваджують додаткову ціну за надання документів для копіювання, тобто за «дозвіл» скопіювати в деяких архівах дослідник повинен доплати від 10,86 до 92,36 грн за кожен документ.
Дослідники відзначають, що хоч закон прямо визначає, що користувачі мають право за допомогою технічних засобів робити копії, на початку ХХI століття в багатьох архівів право скористатися ноутбуком або цифровим фотоапаратом додатково регулюється.
Рекордсмен у цьому питанні – держархів Київської області, який за те, що дослідник сам копіює, стягує плату 81,67 грн за кожен документ.
Переважно дослідник може спокійно працювати на ноутбуці в архіві, проте багато з них вимагають спеціальний дозвіл керівництва, а в Держархівах Донецької, Київської та Чернігівської областей не дозволяють підключати ноутбук до електромережі.
Найбільш закритим архівом виявився Архів Служби зовнішньої розвідки, який зберігає, зокрема, документи про спецоперації КГБ проти діаспори – жоден з наших експертів не зміг попрацювати в цьому архіві.
Найпозитивніше історики оцінили роботу Центрального державного архіву вищих органів влади і Центрального державного архіву громадських об’єднань.
Експерти одностайно висловилися за відкритість архівів: 72,4 % із них упевнені, що всі архіви з документами до 1991 року повинні бути повністю відкритими, решта — допускають лише незначні обмеження в доступі до інформації.
Нагадаємо, на початку січня Рада ухвалила в першому читанні законодавчі зміни, які передбачають можливість знищення архівних документів або обмеження доступу до них на 75 років.
Як повідомлялося, голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург вважає, що українські архіви є надмірно відкритими.