Ушинський написав на адресу прокурора міста Києва Анатолія Мельника та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової заяву, текст якої він надав Тижню.
У заяві Ушинський повідомляє, що 22 листопада 2011 року о 19.00 перебував на Майдані Незалежності на мітингу з нагоди Дня Свободи. Після його завершення він через підземний перехід вийшов до перетину вулиці Хрещатик та Городецького з боку станції метро Хрещатик. Там, за його словами, у цей час на автомобілі «Шевроле» встановили невеличкий гучномовець.
«Скориставшись зручною нагодою, я привітав киян та гостей Києва зі святом та закликав 26 листопада вшанувати жертв голоду-геноциду в Україні, звернувши при цьому увагу присутніх, що влада всупереч рішень суду забезпечила проведення провокативного мітингу одіозного політика пана Калашнікова», – пише Ушинський.
«У момент мого негучного виступу через паркан перескочило кілька десятків осіб, в чорному камуфляжі, без розпізнавальних знаків. Оточили автомобіль та вихопили з моїх рук мікрофон, вирвали кабель із підсилювача», – розповідає він.
«Після цього кілька чоловік схопили мене за руки і цинічно перекинули як непотріб через паркан, прямо на проїжджу частину вулиці Хрещатик. Люди в чорному збили мене з ніг і волоком, завдаючи фізичного болю, втягли у мікроавтобус синього кольору», – зазанчив він.
Ушинський розповідає, що його поклали у проході між сидіннями, «ввіткнувши обличчям у підлогу». «Один з них тримав мене руками за горло, придушуючи до хрипоти, а інших два колінами видавлювали повітря з легень, а четвертий в цей час із силою топтався по ногах. Маючи певне поранення в легені, я благав їх не душити мене і зателефонувати керівнику київського спецпідрозділу «Беркут» полковнику міліції Олександрову Володимиру Володимировичу. На що вони відповіли: «Мы сюда приехали с Чернигова и никому звонить не собираемся», – заявив Ушинський.
За його словами, знущання тривали білизько півгодини. «Мене доводили до втрати свідомості і після послаблення тиску на груди знову продовжували знущання», – розповідає Ушинський.
«Як терориста, завели руки за голову і на одній з вулиць Києва посадили в одиночну клітку в автозаку. Через хвилин 30 знову пересадили в інший автозак та доправили до територіального відділку Шевченківського району», – зазначив він.
За словами Ушинського, керівник відділку №4, заступник начальника Шевченківського райвідділу міліції Володимир Собченко «на вимогу невідомої особи в цивільному, яка відмовилася відрекондуватися, змусив двох дільничних інспекторів під диктовку невідомого на вухо скласти на мене адміністративні протоколи та неправдиво звинуватити мене у нецензурній лайці у бік правоохоронців».
«Прошу Вас встановити осіб та притягнути їх до кримінальної відповідальності за вчинені наді мною тортури та приниження людської гідності», – закликав у своїй заяві Ушинський.
За його словами, зараз у нього болять руки, груди і серце. «Весь час у піт кидає. Погано себе почуваю», – розповів Ушинський Тижню.
Зазначимо, що Олександр Ушинський був ініціатором появи першого в Україні пам’ятника жертвам Голодомору. Так, перший пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років з’явився у 1986 року в селі Таргані, що на Київщині, і коштував тоді Ушинському посади голови сільської ради.
Ушинський має державні нагороди, зокрема, орден за заслуги, грамоту Президента.
Розміщені фото надані очевидцем подій журналістом Миколою Диваком. За його словами, Ушинського забрали в автомобіль дуже швидко. На це пішло всього близько хвилини. При цьому йому заважали знімати те, що відбувається, закриваючи фотокамеру руками.