Доплата за п’яте колесо

Сьогодні ми купуємо автівки, які у США узагальнено коштують на 30% дешевше, а в Європі – на 10–15%. Щоб було наочніше – уявіть собі Daewoo Lanos за ціною $7 тис. замість реальних $10–12 тис. Звідки беруться такі ціни, і, головне, чому за такого лояльного ціноутворення Америка опинилася на межі колосального спаду купівлі автомобілів? Спробуємо з’ясувати.

 

США завжди були самодостатньою автомобільною державою. Більшість усіх автомобілів, що там виробляються, реалізують на внутрішньому ринку. Що це дає, пояснювати не треба: авта позбавлені ввізних податків і витрат на доставку, як і самого розмитнення – тому на виході ціна різко відрізняється «в мінус» не тільки від української, а й від європейської. Велика детройтська трійка – General Motors (Buick, Cadillaс, Chevrolet, GMC, Hummer, Pontiac, Saturn), Ford (Ford, Lincoln, Mercury) і Chrysler (Chrysler, Dodge, Jeep) – це і є американський автопром. Якщо в цифрах, то приблизно 85% внутрішнього ринку – це автомобілі власного виробництва. Натомість найбільші європейські автовиробники розкидані по різних країнах. Чехія, Велика Британія, Угорщина, Бельгія, Німеччина, Італія – тотальна розпорошеність автопідприємств між кордонами, валютами й митними правилами призводить до подорожчання європейського автомобіля. Потрапляючи на ринок України, він зростає у ціні вже добряче.

 

Ринок США перевищує 10 млн нових автомобілів на рік. Він настільки насичений пропозицією, що кожен продавець діє в умовах жорсткої, як ніде, конкуренції. Тому цінові перегони у США доходять майже до маразму. Знижка у $60, скажімо, для найпопулярнішого в Америці пікапа Chevrolet Silverado вартістю $18 515 настільки вагома, що для багатьох може бути вирішальною. Адже $60 – це 15 галонів (близько 56 л) пального. Зрозуміло, цей чинник має працювати лише на ємних ринках, коли специфіка масових продажів може суттєво впливати на ціноутворення.

 

 

Натомість в Україні найбільший вплив на ціну мають зовсім інші чинники. Жалітися можна скільки завгодно, але наше законодавство буквально накручує вартість будь-якої іномарки в Україні. Розглянемо типовий приклад українського ціноутворення. Новий європейський автомобіль вартістю €20 тис. з бензиновим двигуном об’ємом 1,6 л при ввезенні в Україну коштуватиме €28,184 тис. Звідкими отримуємо таку суму? Ввізне мито, акцизний збір, митне оформлення, транспортний збір і ПДВ збільшують ціну приблизно на 40%. Американське ж законодавство не передбачає таких жорстких митних і податкових виплат. Крім того, автомобільний дилер у США може заручитися підтримкою іноземного виробника, який має місцеве представництво, й лобіювати за допомогою федеральних органів кращі умови для власного бізнесу. Та й то це стосується лише незначної частки ринку, – імпортної.

 

Окрема тема – дилерська маржа. Взагалі, у нас про це говорять украй неохоче, адже це – живі гроші українського автомобільного бізнесу. Відомо одне: різниця між собівартістю й ціною (в умовах українського оподаткування) зводиться до мінімуму, а тому продавець змушений накручувати ціну для того, щоби мати можливість утримувати салон, працівників, технічні ділянки. Реальних цифр вам ніхто й ніколи не відкриє, але дилерська маржа може бути й вищою за 5%. Американці ж пішли інакше – шляхом концентрації кількох автосалонів в одному місці (так звані Auto-Village, тобто автоселище). Це дає змогу дилеру створити не тільки активну систему преференцій для клієнта у вигляді акцій чи знижок, але й суттєво знизити свої витрати на утримання салону і, завдяки цьому, мати можливість зменшити ціну на продукцію. Причому традиційно це мультибрендові центри, які пропонують і найбільший асортимент, і найбільшу кількість комерційних пропозицій для покупців. Навіть вторинні послуги можуть давати непоганий прибуток. Допомога в оформленні кредиту, продаж запчастин, витратних матеріалів, супутніх товарів тощо – це все бізнес-рішення, які приносять гроші. Тому дилер в Америці може заробити і 2% з автомобіля, і навіть менше. Ємність ринку дозволяє такий показник маржі. Крім цього, Америка позбавлена необхідності здійснювати типові для України валютні перерахунки в трикутнику «долар–гривня–євро».

 

Результат – жодних обмежень для покупця, лише можливість американця заробити на автомобіль чи придбати його в кредит під 3% річних. Крім того, американський дилер доволі суворо звітує перед виробником про верхній рівень своєї ціни, тому спекулятивні мотиви на ринку майже відсутні.

 

НЕ В ЦІНАХ ЩАСТЯ

 

На тлі цього фінансового благополуччя Америка перебуває на межі автомобільної кризи. Відомий усьому світу потяг до ненажерливих 6-літрових пікапів і джипів сьогодні виливається в паливну кризу. Крім того, що виробники потроху перепрофільовують підприємства на менш «літражні» автомобілі, самі американці виявляють бажання купувати економічно виправдані авта. Тому ціл- ком логічним виглядає бажання Великої детройтської трійки Ford, General Motors і Chrysler вийти на ринок Європи зі своїм уже готовим продуктом. Цінова різниця між американськими і європейськими автомобілями може бути аргументом на користь США. Навіть в Україні, наприклад, Jeep Patriot коштує 174 тис. грн. Двигун об’ємом 2,4 л на 170 кінських сил, повний привід із блокуванням диференціала, автоматична КПП і пристойна комплектація – машини подібного класу виробництва Японії чи Європи набагато дорожчі.

 

За прогнозами експертів, ціни на автомобілі в Європі в найближчі кілька років зростатимуть. Ціна на метал, яка збільшиться на 30% вже до кінця 2008 року, ціни на енергоресурси, природна інфляція, вартість людської праці й перевищення попиту над пропозицією – все це чинники, що здатні вивісити нові цінники на автомобілі в європейських салонах. Хоч Україна після вступу до СОТ поступово зменшуватиме мито на ввезення машин, але економічні фактори діятимуть в іншому напрямку. Та очікувати американської навали найближчими роками, швидше за все, не варто. Паливна криза буде всюди – й змушуватиме 99% охочих придбати авто шукати економпропозиції. А автопром США навряд чи зможе швидко її надати.