Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про можливі трагічні наслідки голодування незаконно засудженого у Росії Олега Сенцова, яке триває з 14 травня, про кількість українських вболівальників на тлі бойкоту Чемпіонату футболу у Росії, та про суспільну байдужість до війни на Донбасі.
Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.
El País
Іспанська щоденна газета у статті "Життя українського режисера, яке залежить від Путіна" зазначає, що голодування Олега Сенцова може трагічно закінчитися, що буде "набагато гіршим для Росії, ніж його існування".
"Кінорежисер, який завжди заперечував звинувачення проти нього, почав голодування 14 травня цього року з вимагою звільнити 64 українських громадян, ув'язнених в Росії. Сенцов не був включений в його власний список і відмовився просити про помилування для себе", – йдеться у публікації.
Зазначається, що байдужість Кремля має відношення до ідеї "сильної держави", яку захищає російський лідер.
В іспанському виданні підкреслили, що з кожним наступним днем стан політв'язеня погіршується.
"Час грає проти Сенцова", – наголошується у матеріалі.
Як відзначає видання, попри домовленності між президентом Петорм Порошеном і президентом РФ Владіміром Путіним після телефонної розмови, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова була позбавлена доступу до Сенцова.
"Російська сторона постійно переконує світ, що з ними все гаразд. Втім, їхні адвокати говорять протилежне. Все це викликає велике занепокоєння і недовіру", – процитувало видання українського омбудсмена.
The Washington Post
Американське видання звернуло увагу на те, що поки всі "дивляться Чемпіонат світу, політичний в'язень голодує в Росії".
"Так, протягом останніх трьох тижнів люди з усього світу спостерігали із захопленням як найвидатніші імена в міжнародному футболі зайняли свої позиції для Кубку світу в Росії. Але серед моментів спортивного блиску є голосні нагадування про репресивний режим російського президента Владіміра Путіна", -йдеться у публікації.
Так, значна кількість акцій протестів у європейських країнах відбувалася з вимогою звільнення українського режисера Олега Сенцова, який у середині травня оголосив голодування у російській в'язниці.
Коли він наближався до 60-го дня свого голодування, Сенцов звернув увагу на людські жертви від путінської спраги до влади. Його історія суттєво відрізняється від гламуру і слави Чемпіонату світу. Путін, ймовірно, сподівається, що турнір відволікатиме від безлічі несправедливостей, здійснених його режимом", – йдеться у матеріалі.
Наголошується, що якщо президент РФ все ж не звільнить українського режисера, тюремне ув'язнення Сенцова може кинути тінь на спадщину ЧС-2018 після того, як усі вболівальники та свята зникнуть.
Euronews
Європейский телеканал відзначає, що з початком ЧС-2018 українська влада і активісти закликали світ до бойкоту заходу, на яке передусім підштовхнула справа незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова, який оголосив голодування з вимогою звільнити усіх політв'язнів. Тому телеканал вирішив з'ясувати, чи вплинуло це на вболівальників.
Зазначається, що Чемпіонат світу з футболу не транслювався Національною суспільною телерадіокомпанією України, натомість дане право отримала Inter Media Group.
У виданні повідомляється, що на "Інтері" матч Росія – Саудівська Аравія, який відкривав турнір, підвищив телевізійні рейтинги до 16,6%.
Згідно з провайдером, принаймні 3,8 млн людей подивилися на телеканалі, а 200 тисяч – трансляцію на сайті сайті "Інтера". Наголошується, що численість населння в країні сягає близько 45 мільйонів чоловік, тобто значна частина населення спостерігала за грою.
Зокрема, публічний web-додаток Google Trends повідомив "Euronews", що "немає жодних доказів відсутності пошукового інтересу до чемпіонату світу 2018 року в Україні".
"Українці ще активніше шукали інформацію про змагання у 2018 році, порівняно з чемпіонатом світу 2014 року в Бразилії, що свідчить про зростання зацікавленості Кубком світом, який проводиться Росією", – йдеться у матеріалі.
Google Trends дав ЧС-2018 значення індексу 100, що є найбільшим значенням у наборі даних. За аналогічний період 2014 року (1-26 червня) пошуковий термін, що стосується бразильського змагання, отримав значно нижчу оцінку, а саме 69.
Додається, що Tribuna.com заявила, що питання про те, чи слід дивитися матчі є "напевно найбільш суперечливим питанням для українців перед початком Чемпіонату світу з футболу в Росії".
Так, працівники спортивного видання вирушили до барів по всій країні перед початком гри, щоб спостерігати "настрої власників та їх клієнтів, які є шанувальниками".
Вони виявили, що у Львові нелегко було знайти паб, який демонструє перший матч турніру.
"Сьогодні матч Саудівська Аравія – Росія. Як ви думаєте, ми покажемо це? Звичайно, ні!", – заявив один власник.
У свою чергу, у Києві більшість власників барів сказали, що не мали жодних застережень щодо перегляду ігор.
Згідно з висновками видання, хоч українська влада і велика кількість активістів закликала бойкотувати ЧС-2018 через країну-агресора, яка цьогоріч проводить чемпіонат, все ж значна кількість українського населення залишається "вне политики".
"Незважаючи на історію та політику, українці, здається, не повністю бойкотують Чемпіонат світу, можливо, футбол дійсно може долати бар'єри", – підкреслили у матеріалі.
The Washington Post
Американське видання зазначає, що на п'ятому році війни на Донбасі, якій не видно кінця, заголовки про єдиний активний збройний конфлікт у Європи зникли в Україні та за кордоном.
У Києві жителі мають інші справи, щоб себе зайняти, "тепер, коли нарешті літо, вуличні кафе переповнені, і життя, здається, стає повільнішим, з кожним ступенем підвищення температури".
Однак активіст, такі як Олесь Кромпляс, військовий фотограф, який воював на Сході у складі батальйону "Азов", намагається переорієнтувати увагу людей.
"Цього місяця Кромпляс представив проект, який, можливо, не так обережно, нагадав мешканцям Києва конфлікт, який вбив щонайменше 10 300 чоловік і перемістив близько 2 мільйонів осіб", – йдеться у публікації.
Так, під назвою "Війна поруч" у столиці були розміщені так звані силуети, виготовлені з металу, перфоровані кулевими отворами. Силуетами є маленька дівчина з косичками і кулею, молода жінкою, яка тримає гаманець і маленьку собаку, і молода пара в обіймах.
"Я хотів встановити [силуети], де люди збираються в несподіваних місцях. Щоб шокувати, здивувати їх і змусити їх подумати про війну", – сказав журналіст.
У видані наголошується, що проект Кромпляса не зближує з війною, а все ж підкреслює її відстань.
"Металеві предмети можуть стати просто незграбними на вулицях столиці. Водночас виставка висвітлює байдужість, яку деякі українці проявляють щодо своїх співвітчизників, які постарждали від війни на Сході", – йдеться у публікації.
"Фактично, конфлікт певним чином допоміг об'єднати країну. Підтримка НАТО та Європейського Союзу зросла, проте опитування свідчать, що більшість мешканців, навіть у двох відокремлених східних регіонах, хочуть зберегти країну разом" Проте існують гострі соціальні, економічні та політичні розбіжності між промисловим, важкодоступним регіоном Донбасу, де бурхливо тривають бойові дії, і рештою країни. Війна допомогла посилити ці відмінності. Багато українців давно вважали населення Донбасу окремим суспільством, з сумнівними політичними поглядами…Але зрештою війна закінчиться. І тоді виникає питання про те, що станеться далі", – підсумували у матеріалі.