Прогнози Шіффа, думки якого Тиждень наводив у № 46 (55), можна ігнорувати. Зробити це легко, адже вони завжди дуже відрізняються від переконань більшості – настільки, що можуть видатися словами божевільного у компанії впевнених у своїй правоті, статечних людей.
Наприклад, і два роки, і рік тому гламурні на вигляд фінансові експерти відверто глузували над ним під час ефірів телепередач, коли він докладно розповідав про майбутню фінансову кризу. Навпаки, саме час купувати акції американських фінансових установ, стверджували експерти, і якщо вчинили, як самі радили, то нині є банкрутами – індекс Доу-Джонса за цей період знизився майже у 1,5 раза.
Ролик із фрагментами цих передач під назвою «Пітер Шіфф був правий» дуже популярний на YouTube, є навіть варіант з українськими субтитрами. Його можна переглянути тут .
Кому війна, кому мати рідна: масове визнання до Шіффа прийшло з початком кризи – тоді журналісти й експерти згадали про його прогнози. Проте ще до того Рон Пол, найпрогресивніший кандидат у президенти США від республіканців на нещодавніх виборах, будував тези своєї економічної програми за порадами Шіффа.
За песимістичні прогнози, які наш співрозмовник часто висловлює на різних американських телеканалах, він отримав прізвисько Mr. Doom (Містер Лиха Доля).
Понад те, три роки тому у своїй книжці «Захист від катастрофи» (Crash Proof) Шіфф точно передбачив поступове знецінення долара, проблеми з іпотечним кредитуванням, кінець ери Fannie Mae та Freddie Mac (див. Тиждень, № 30 (39) ), колапс ринку нерухомості, підвищення цін на нафту та золото (що донедавна відбувалося).
Як у новій роботі «Маленька книга про те, що зростатиме на ринку, який падає» (The Little Book of Bull Moves in Bear Markets), у «Захисті від катастрофи» автор наводить правила фінансового виживання в умовах економічної кризи. Одне з них зводиться до того, що завжди потрібно підтримувати свою ліквідність, тобто мати вільні кошти, бажано готівкою. Як свідчать події останніх місяців, ця порада напрочуд точна.
«США кінець. Економіка Сполучених Штатів – це паразит» – часом заяви Пітера Шіффа подібні до тез антиглобалістів у виконанні Наталії Вітренко. Подеколи він схожий на ринкового фундаменталіста, що не дивно для представника австрійської школи економіки, у якій втручання держави у вільний ринок вважається неприпустимим.
Тож Тиждень аж ніяк не міг пройти повз таку особистість.
Гіперінфляція біля воріт
У.Т.: Пане Шіффе, ви кілька разів робили передбачення, які суперечили оцінкам абсолютної більшості американських економічних експертів. Тепер ви прогнозуєте обвал американського долара. Чому?
– Долар має обвалитися, тому що ми створили занадто багато цієї валюти. Понад те, уряд планує додатково друкувати гроші, щоб викупити проблемні активи, іпотеки, борги за кредитними картками, спробувати стимулювати споживання. Тому я очікую галопуючої інфляції і втрати більшої частини вартості долара, якщо події розвиватимуться у цьому напрямку. Тим, хто тримає гроші в доларах, слід їх продати. Долар знеціниться, і потрібно позбавитися його за першої можливості.
У.Т.: Зараз у нас абсолютно протилежна ситуація. Всі хочуть мати долари і шукають, де б їх придбати. Українську валюту суттєво знецінює інфляція.
– Якщо інфляція – головна ваша проблема, зверніть увагу на золото або іншу валюту. Однак не покладайте надій на долар – у нас більші інфляційні проблеми, ніж в Україні.
У.Т.: Ви стверджуєте, що США позичили дуже багато грошей за кордоном і тепер не зможуть повернути цього боргу. На чому ґрунтується ваше переконання?
– Ми не інвестували коштів, які позичали. Ми витратили їх на придбання різних речей і тепер винні світові купу грошей. Якщо ви комусь позичили гроші і їх було витрачено, вам не зможуть повернути боргу. Повернення можливе, лише якщо боржник інвестує позичені гроші. А ми цього не робили.
У.Т.: Це означає дефолт?
– Нам не потрібно оголошувати дефолту, ми завжди можемо надрукувати ще грошей. Однак це матиме такий самий уплив, як і дефолт. Яка різниця, чи ви повернете гроші, на які неможливо щось купити, чи ви їх не повернете взагалі?
Щоб уявити, що відбудеться у США, подивіться на Зімбабве. (Шіфф говорить це абсолютно серйозно. – Тиждень). В Америці буде щось схоже. (У Зімбабве внаслідок гіперінфляції населення рахує гроші мішками. – Тиждень). Я не стверджую на 100%, що в нас виникне така сама ситуація, однак якщо поточна політика не зміниться, так і станеться. Питання лише в тому, чи зможе уряд розвернутися на 180 градусів і діяти інакше, доки не пізно.
У.Т.: Зараз влада США активно застосовує антикризові дії…
– Вона діє неправильно. Ми позичили і витратили занадто багато грошей, у нас фіктивна економіка, в якій занадто великий сервісний сектор. Усе це ґрунтувалося на неправильному уявленні, начебто ми можемо нескінченно позичати й витрачати гроші.
Натомість уряд усе більше заохочує витрати, штучно стимулюючи споживання, і хоче втягнутися у ще більші борги. Ви не можете вилікувати хвороби великих боргів і витрат за допомогою все нових і нових боргів, ще більших витрат. Дії уряду лише ускладнюють ситуацію.
Менше м’яса
У.Т.: Що потрібно робити?
– Наша економіка потребує загальної реструктуризації з самого низу. Потрібно зменшувати кількість робочих місць у сервісному секторі, потрібно витрачати менше грошей, потрібно починати заощаджувати, потрібно змінювати інструменти, інвестувати в сучасні й продуктивніші засоби виробництва, будувати нові фабрики.
У.Т.: Коли припиниться еконо- мічний спад у США та світі?
– Глибина і період поточної глобальної рецесії залежать від того, як довго світ надаватиме субсидії американській економіці. Якщо він і далі позичатиме США гроші й збільшуватиме наш борг, який ми ніколи не виплатимо, криза триватиме довго. Водночас, якщо інші країни отямляться, позбудуться тягаря у вигляді економіки США і відмовляться додатково надавати нам гроші, у світі спостерігатиметься значне економічне зростання. Для Америки, звичайно, це будуть скрутні часи, найімовірніше, ми підемо на дно. Поточна економіка США є справжнім паразитом на загальносвітовій економічній системі. Якщо уряди інших країн перестануть купувати долар, інвестувати в нього, у світовій економіці почнеться справжній ренесанс, бо вона залишить для себе велику кількість ресурсів, товарів і капіталів, які зараз спрямовуються на утримання економіки США.
Та якщо світ продовжуватиме позичати нам гроші, ми просто користуватимемося плодами цієї доброчинності й витрачатимемо їх. У такому разі економічний занепад
у світі може тривати п’ять і навіть десять років.
у світі може тривати п’ять і навіть десять років.
У.Т.: Великі надії покладають на нову економічну політику президента Барака Обами. Що ви можете сказати з цього приводу?
– Барак Обама – одна з причин, чому я налаштований негативно. Вважаю, що його адміністрація погіршить ситуацію. Єдиний спосіб поліпшити становище в економіці – зробити кроки, протилежні тим, які він планує зараз. (Обама має намір вкладати кошти в інфраструктуру, продовжувати рятувати великі компанії, які опинилися на межі банкрутства. Скептицизм Шіффа може бути викликаний і тим, що він переконаний республіканець. – Прим. ред.)
У.Т.: Який ваш прогноз щодо цін на метал, продукти харчування, нафту?
– Усі ціни на товари зростатимуть, принаймні доларові. Очевидним є те, що в нас відбуватиметься гіперінфляція, відповідно, барель нафти може коштувати й мільйон. Але ця ціна не матиме жодного сенсу. Так само важко сказати, у чому визначатиметься ціна нафти надалі: євро, єнах чи золоті. Принаймні нафта щодо золота падатиме. У разі падіння долара спостерігатиметься значне зниження попиту на нафту, ціни на неї зменшаться у більшості валют світу.
На мою думку, з продуктами харчування ситуація буде іншою. Виростити врожай і знайти нафту – це різні речі. Ефективність світової економіки зросте, вона вироблятиме більше продуктів харчування. Але для американців їжа значно подорожчає. Ми споживатимемо більше рису і картоплі, але менше м’яса.
Виживуть вільні
У.Т.: Криза, ймовірно, змінить світ…
– Якщо Америка перестане просто друкувати гроші й витрачати їх (на іноземні товари), для решти країн світу це будуть дуже позитивні зміни, тому що вони почнуть споживати значно більше своєї продук-
ції, рівень життя працівників підвищиться, вони більше не надаватимуть власним коштом субсидій для того, щоб США мали змогу споживати.
ції, рівень життя працівників підвищиться, вони більше не надаватимуть власним коштом субсидій для того, щоб США мали змогу споживати.
У.Т.: Чи збережуться глобальні корпорації, чи на їхньому місці виникне багато малих?
– Це залежить від конкретної компанії.
У.Т.: Тобто глобальних трендів не передбачається?
– Ключовим моментом є свобода. Найкраще почуватимуться країни з найбільшою економічною свободою. Їх уряд найменше втручається в економіку, вони мають найнижчі податки, найменшу регуляцію, найздоровіші гроші, вони найбільше поважають приватну власність. Демократія сама собою значить небагато. Що важливо для економічного зростання, то це закони, яких дотримують усі без винятку, приватна власність, обмежене втручання уряду. Політичний устрій – чи це демократія, чи це монархія, чи це республіка – неважливий. Як обираються наші лідери, неважливо. Важливо те, що вони роблять. Сенс не в тому, як ми їх обираємо, а в тому, як ми обмежуємо їхню владу.
Натуральний ресурс
У.Т.: В Україні також зараз проблемна ситуація з боргами. За останні роки ми позичили понад $100 млрд.
– Те, що борг у доларах, насправді може вам допомогти: не виключено, що гіперінфляція зробить його нічого не вартим. Вам не слід сплачувати його зараз. Якщо долар впаде, цей борг можуть просто списати.
У.Т.: Як ви оцінюєте спроби МВФ надати допомогу проблемним країнам?
– Думаю, МВФ робить більше шкоди, ніж користі. Його угоди з урядами змушують останніх діяти менш відповідально, активно втручатися в економіку – я не впевнений, що це хороша ідея. Я переконаний, ринок має працювати вільно і що такого втручання не повинно бути.
У.Т.: У що ви радите інвестувати?
– Я інвестую в закордонні акції, товари, облігації… Зараз вони дуже дешеві. Компанії у сфері натуральних ресурсів мають великий потенціал для зростання.
У.Т.: Навіть у такій сумній перспективі?
– Вона не така вже й сумна. Світ приходить до тями. Я оцінюю це позитивно, оскільки вважаю, він не зобов’язаний супроводжувати США на шляху до занепаду. Проте, здається, зараз таки супроводжує. Подивимося, чи щось зміниться.
Зараз долар зростає, а згідно з прогнозами нашого героя мав би падати. «Я не даю короткотермінових порад», – каже Пітер Шіфф у відповідь на такі закиди. За його словами, протягом останніх десяти років він займається тим, що допомагає клієнтам своєї компанії Euro Pacific Capital залишити титанік під назвою «американська економіка». Слід зауважити, що клієнтів у нього із кожним роком стає дедалі більше.
[1078]
ІСТОРІЯ БАКСА
Два дефолти
За останні 100 років США двічі проголошували доларовий дефолт. Золотий стандарт у Штатах – можливість у будь-який момент обміняти суму в доларах на заздалегідь визначену кількість золота – було встановлено у 1900 році. Але законодавство змінили у 1933-му, і це дало президентові Рузвельту змогу 31 січня 1934 року підписати указ, яким золотий вміст долара було зменшено на 41%. Власне, це була перша брутальна відмова США від узятих на себе зобов’язань – золотий вміст долара став не фіксованим, а плаваючим. Тоді ж ухвалили відверто репресивний закон, який заборонив американцям володіти золотом узагалі, за винятком протезистів-стоматологів та ювелірів.
Вдруге дефолт стався 15 серпня 1971 року, коли було призупинено міжнародну конвертованість долара в золото. Тоді долар став грошовою одиницею, за яку США дає мінімум гарантій, власне, жодних.